Справа № 2-а-833/2009р.
01 жовтня 2009 року Печерський районний суд м.Києва
в складі головуючого - судді Гримич М.К.
при секретарі Бульбі Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України у Рівненській області щодо визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 01.07.2009 року ,
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову від 01.07.2009 року про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення п.12.4 ПДР України, оскільки перевищила межі допустимої швидкості руху в населеному пункті, посилаючись на те, що порушення нею в дійсності не вчинювалося, застосування фотозйомки під час фіксації порушення не узгоджується з вимогами Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність», а також зі знімку чітко не вбачається номеру автотранспортного засобу, який здійснив порушення ПДР України, просила визнати дії працівників ДАІ неправомірними та скасувати постанову, прийняту по адміністративній справі .
Позивач , з”явившись у судове засідання, підтримала позовну заяву та просила її задовольнити, зазначила, що на фотознімку відсутня прив»язка до місцевості, не зрозуміло, чи є місце, де зафіксовано правопорушення , населеним пунктом , крім того, постановами інших судів України при розгляді справ за скаргами інших осіб встановлено, що прилад для фіксації порушень «Візир» не може вважатися автоматичним пристроєм для фіксації порушень ПДР України, оскільки не пройшов відповідну стандартизацію в Україні .
Відповідач у судове засідання не з»явився, судову повістку отримав, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.07.2009 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України у Рівненській області Янчуком О.Б. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивачку у розмірі 300,0 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1.ст. 122 КУпАП, а саме порушення п.12.4.ПДР України , яке зафіксовано ним під час виконання службових обов»язків.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових або службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень . Згідно ч.3 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони на підставі в межах і у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України ,з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом. Запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно.
З огляду на предмет позову та беручи до уваги відсутність будь-яких доказів , які б підтверджували доводи, викладені позивачкою в позовній заяві та підтримані нею в судовому засіданні, з яких би вбачалось, що її безпідставно піддано адміністративному стягненню, з причини не вчинення нею правопорушення, зафіксованого в постанові від 01.07.2009 року, суд вважає, що будь-яких прав позивача суб”єктом владних повноважень - відповідачем по справі не порушено, відповідач при накладенні адміністративного стягнення діяв в межах повноважень та на підставі закону.
Пояснення позивача, спрямовані на доведення застосування несертифікованого технічного засобу контролю за дорожнім рухом при фіксації порушення нею ПДР України не можуть бути прийняті судом в якості обґрунтування безпідставності накладення адміністративного стягнення, оскільки жодного належного доказу цьому не надано . Посилання позивача на загальновідомість та підтвердження іншими судовими рішеннями факту відсутності сертифікаційних документів приладу для контролю швидкості «Візир» також не обґрунтовані жодними доказами, а обставини, встановлені рішенням суду по справі з іншими учасниками процесу відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України не мають для суду наперед встановленої сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 6, 69,86,159,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України у Рівненській області щодо визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 01.07.2009 року - відмовити.
На постанову може бути принесено апеляцію до Київського Апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва з подачею заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви.
Суддя Гримич М.К.