Справа №2-722/2009 рік
Бережанський районний суд Тернопільської області
21 серпня 2009 року м. Бережани
в особі: судді Німко Н.П.
при секретарі Юрків О.Я.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Мигдаль М. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани справу за позовом ОСОБА_1 до Мечищівської сільської ради Бережанського району про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Мечищівської сільської ради про визнання за ним права власності на спадкове майно. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що по причині відсутності правовстановлюючих документів позбавлений можливості в позасудовий спосіб, в передбаченому законом порядку успадкувати спадщину, яка залишилася після смерті його батьків: матері - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить суд, судовим рішенням визнати за ним право на спадкове майно, що залишилося після смерті батьків. Також зазначив, що за життя батькам в рівних частках належав житловий будинок із надвірними господарськими будівлями по АДРЕСА_1. Після смерті матері - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її право на Ѕ частину згаданого будинковолодіння фактично успадкував її чоловік - ОСОБА_3 (батько позивача), як спадкоємець першої черги за законом, оскільки постійно проживав із померлою та до 6-ти місяців після її смерті фактично прийняв згадане спадкове майно, заяви про відмову від нього не подавав. Позивач, хоча також є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, згаданої спадщини не прийняв, оскільки заяви про прийняття спадщини не подавав і в управління спадковим майном не вступав. Батько позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя померлим не складено заповіту. Після смерті батька, позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини в Бережанську державну нотаріальну контору проте, перешкодою в реалізації його права на спадкування є те, що на спадкове майно немає документів, які б підтверджували право померлого батька на таке майно, а саме на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1, оскільки за життя він не отримав на нього свідоцтво про право на спадщину та відповідних правовстановлюючих документів, що й змусило його звернутися в суд. В решті дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Представник Мечищівської сільської ради в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечує, визнав ті обставини, на які покладається позивач в обґрунтування заявлених вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
Згідно із ст. 549 даного Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Виходячи з норм п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних Положень ЦК України, даний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_3, спадкового майна у вигляді права власності померлого на будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, яким останній правомірно володів за свого життя.
Попередньо, мати позивача - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мечищів Бережанського району Тернопільської області, заповіту не залишивши. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді права померлої на Ѕ частину будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 із відповідною часткою у господарських будівлях.
Оскільки позивач, як спадкоємець першої черги за законом після смерті матері спільно з нею не проживав, до 6-ти місяців не вступив в управління її спадковим майном, заяви про прийняття спадщини не подавав, то спадщини після смерті матері не прийняв. Поряд з цим, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що чоловік померлої (батько позивача) - ОСОБА_3 до 6-ти місяців після смерті дружини - ОСОБА_2, продовжуючи постійно проживати у будинку, який перебував у спільній частковій власності із померлою, фактично вступив в управління її спадковим майном, заяви про відмову від спадщини не подавав, прийняв після померлої спадкодавця згадане майно, а тому набув на нього право, передбачене чинним законодавством України, хоча у встановленому законом порядку і не оформив на нього правовстановлюючі документи, що підтверджується поясненнями позивача.
В подальшому, після смерті ОСОБА_3 (батька позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилася спадщина на цілий житловий будинок із надвірними господарськими будівлями по АДРЕСА_1, де померлий за життя володів Ѕ його частиною на праві власності, а Ѕ частину будинку він фактично прийняв, як спадщину після смерті дружини (матері позивача) - ОСОБА_2
Як встановлено судом, перешкодою в реалізації позивачем його законних прав та інтересів, стала відсутність на ім'я померлого правовстановлюючих документів на вищезгадане будинковолодіння, яке є спадковим майном. Усунути цю перешкоду та реалізувати такі права і інтереси позивача можливо лише в судовому порядку.
В судовому засіданні належність померлому згаданого майна не оспорена відповідачем по справі, а досліджені та перевірені в судовому засіданні докази свідчать про те, що померлий ОСОБА_3 дійсно правомірно володів за життя майном, яке виступає в даному випадку предметом спору.
Зазначене доведене в судовому засіданні поясненнями позивача ОСОБА_1, фактичним визнанням позову стороною відповідача, свідоцтвом про народження позивача, свідоцтвами про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зведеним оціночним актом по будинковолодінню і іншими доказами по справі.
Отже, судом встановлено, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом, фактично прийняв спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, яке складається із житлового будинку в АДРЕСА_1, яким померлий правомірно володів за життя, а тому його позовні вимоги слід задовольнити та визнати за ним право на дане спадкове майно.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 529, 549 ЦК УРСР, суд, -
П озовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом право на спадкове майно у вигляді будинковолодіння із надвірними господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження .
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області підпис Н.П.Німко
З оригіналом згідно. Рішення суду набрало законну силу. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи №2-722/2009 р.
В. о. голови Бережанського районного суду
Тернопільської області Н. П. Німко