Справа № 2-2280/2008 p.
Іменем України
25 липня 2008 року
Сніжнянський міський суд Донецької області
в складі:
головуючої - судді Варнавської Л.О.
при секретарі - Безногих О.В.
з участю:
позивача - ОСОБА_1 С А.
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне "Про стягнення моральної шкоди у зв'язку з втратою здоров'я від профзахворювання в розмірі 30000 грн.", -
03.07.2008 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області про стягнення моральної шкоди у зв'язку з втратою здоров'я від профзахворювання в розмірі 30000 грн., яку мотивував наступним. Він працював в вугільній промисловості близько 17 років та 6 місяців. Висновком лікарняно-експертної комісії Донецької обласної клінічної лікарні профзахворювань від 26.10.2004 року № 5803 первинно був встановлений діагноз: хронічна вертиброгенна поперечно-крижнова радикулопатія у стадії загострення з больовим синдромом. Висновком МСЕК від 04.01.2005 р. позивачу первинно встановлено 40% втрати працездатності та встановлена третя група інвалідності. Позивач пояснює, що у зв'язку з отриманим профзахворювання став хворою людиною, можливості якої обмежені. Він постійно відчуває фізичний біль. Наслідками профзахворювання є біль у поперечному відділі хребту, суглобах, серці. Такий стан здоров'я дратує позивача, він відчуває втомленість, погано спить ночами, у нього виникають конфлікти в сімейному житті та з оточуючими. Просить стягнути з відповідача моральну шкоду у зв'язку з втратою здоров'я від профзахворювання, яку він оцінює в суму 30000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача за довіреністю, ОСОБА_2, вимоги позивача не визнала в повному обсязі. Надала суду письмові заперечення та пояснила, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне не винний у заподіянні шкоди здоров'ю позивачу, а згідно з чинним законодавством відповідальність за моральну шкоду покладається на винну особу. Дію п.3 ст. 34 Закону від 23
2
вересня 1999 p. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на яку посилається позивач в позовній заяві в обґрунтування моральної шкоди, припинено Законами України „Про Державний бюджет на 2006 рік", „Про Державний бюджет на 2007 рік", „Про Державний бюджет на 2008 рік". Законом України від 23.02.2007 p. № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключені абзац 4 ст. 1, п.п. „є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28 вищезазначеного Закону, якими регламентовано порядок відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва чи профзахворювання. Окрім того позивачеві було сплачено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 16400 грн. у квітня 2005 року та призначено щомісячну грошову суму, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, заборгованості по виплатам не має. У зв'язку з цим представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Висновком лікарняно-експертної комісії Донецької обласної клінічної лікарні профзахворювань від 26.10.2004 року № 5803 первинно був встановлений діагноз: хронічна вертиброгенна поперечно-крижнова радикулопатія у стадії загострення з больовим синдромом (а.с. 7). Висновком МСЕК від 04.01.2005 р. позивачу первинно встановлено 40% втрати працездатності з 04.01.2005 р. до 04.01.2006 р. встановлена третя група інвалідності (а.с. 5), МСЕК від 12.01.2006 р. позивачу було встановлено 40% втрати працездатності повторно з 05.01.2006 р. до 12.01.2007 р., МСЕК від 06.02.2007 р. позивачу встановлено 30% втрати працездатності повторно з 13.01.2007 р. по 06.02.2009 р.
Згідно з актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 09.02.2005 р. шахти „Зоря" профзахворювання позивача, тобто хронічна вертиброгенна поперечно-крижнова радикулопатія у стадії загострення з больовим синдромом, - виникло через недосконалість технологічних процесів, застосування ручної праці при провадженні робіт. Причинами профзахворювання є тривалі фізичні перевантаження, переохолодження, поганий мікроклімат (а.с. 3-4).
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом достовірно встановлений факт втрати позивачем 40% працездатності з 04.01.2005 р. до 12.01.2007 р. та 30% повторно з 13.01.2007 р. до 06.02.2007 р. у зв'язку з профзахворюванням.
Правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я позивача, регулюються Законом України від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (з наступними змінами). Пункт 3 ст. 34 цього Закону передбачає право позивача на стягнення моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка належить стягненню з відповідача. Профзахворювання відбулося через вплив шкідливих виробничих факторів, недосконалість технологічних процесів, застосування ручної праці тощо.
Пунктом 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено на 2006 рік, та п. 22 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку) дію абзацу 4 ст. 1, п.п. „є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Підпунктом 2 пункту 44 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до п.3 розділу XI „Прикінцеві положення" Закону України від 23 вересня 1999 p. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам і членам їх сімей припиняється з 01.01.2008 р. незалежно від часу настання страхового випадку. Законом України від 23.02.2007 p. № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключені
3
абзац 4 ст. 1, п.п. ?" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, якими регламентовано порядок відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва чи профзахворювання.
Згідно з ст. 58 Конституції України, ч. 2 ст. 5 ЦК України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Право позивача на відшкодування моральної шкоди за втрату працездатності у зв'язку з профзахворюванням виникло за висновком МСЕК від 13.01.2005 p., тобто до зупинення та скасування норм Закону України від 23 вересня 1999 p. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які дають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди. На момент виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди були чинними підпункт "є" пункту 1 частини 1 статті 21 та частина 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що заподіяли втрату працездатності» за якими Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Зазначені норми не містять будь яких інших додаткових умов для відшкодування моральної шкоди. В зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що право позивача на відшкодування моральної шкоди підлягає захисту.
Стаття 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом. Цією ж статтею ЦК визначено, що моральна шкода полягає в тому числі в фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та інших обставин. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Частина 1 статті 9 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що заподіяли втрату працездатності».
Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обгрунтована і підлягає задоволенню. Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню по відшкодуванню моральної шкоди, суд керувався вимогами вищезазначеного законодавства та конкретними обставинами справи. Позивач у зв'язку з отриманим профзахворювання став хворою людиною, можливості якої обмежені. Він постійно відчуває фізичний біль. Наслідками профзахворювання є порушення функції дихальних органів, біль в області грудної клітини, напади кашлю, безсоння. Такий стан здоров'я дратує позивача, він відчуває втомленість, погано спить ночами. Позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, йому необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя в сім'ї та суспільстві.
Між тим, суд не може погодитися з розміром моральної шкоди визначеною в позовній заяві. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує конкретні обставини справи, відсоток втрати професійної працездатності, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, і, виходячи з засад розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 12000 грн.
Відповідно до положення п. 34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про держмито» Фонд від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України звільнений від сплати держмита, тому згідно з ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться за рахунок держави. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 р. „Про затвердження
Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" з відповідача підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1 (одна) гривня 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214 215, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне "Про стягнення моральної шкоди у зв'язку з втратою здоров'я від профзахворювання в розмірі 30000 грн."- задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну втратою здоров'я від профзахворювання в розмірі 12000 (дванадцять тисяч ) гривень, в решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Сніжне витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1 (одна) гривня 50 коп.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.