постанова
Іменем України
Категорія 47
03 листопада 2008 року справа 2а-21710/08
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого: Чиркіна С. М.
при секретарі: Першиній О.М. ,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
відповідач: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, -
У вересні 2008 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просила відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, зобов'язати здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки.
В обгрунтування позову зазначила, що управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, неправомірно відмовило в підвищенні пенсії, як „дитині війни".
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі. Відповідач надав клопотання про розгляд справи без його участі.
У наданому запереченні відповідач зазначив, що нарахування дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та фінансування виплати підвищення до пенсії у 2007 році законодавчо не було врегульовано, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з посвідченням НОМЕР_1 від 21.08.1991 року, виданим на ім'я ОСОБА_1, позивачка має статус «дитини війни»(арк. спр.10).
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України ( п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зазначені факти не оспорюються відповідачем.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивачка зверталася до управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
12.09.2008 року відповідач направив позивачу відповідь №6495/02-1/15 про відмову у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено (арк.спр.12).
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 p., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 p.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 410, 06 грн., з 1 жовтня -415, 11 грн.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Відповідно до статей 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, рішення якого набирать чинності з дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищивикладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу, а саме:
з 09.07.07. до 30.09.07: 410, 06 грн. х 30% х 3 = 369, 06 грн.
з 01.10.07 до 31.12.07: 415, 11 грн. х 30% х 3 =373, 59 грн., що складає 742, 65 грн.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії з моменту винесення Конституційним судом України рішення № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року.
Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.
Вимоги щодо виплати підвищення з 01.01.2006 року не підлягають задоволенню, так як Законом України N 3235-IV(3235-15) від 20.12.2005 р. "Про Державний бюджет України на 2006 рік", дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" була зупинена на 2006 рік і до теперішнього часу Закон України N 3235-IV(3235-15) від 20.12.2005 р. не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачується за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Обгрунтування в запереченні відмови в підвищенні пенсії, як „дитині війни", посилаючись на те, що нарахування і виплата підвищення до пенсії «дітям війни» не проводилось у зв'язку з відсутністю правових підстав, суд оцінює критично, оскільки підвищення пенсії дітям
законодавчо врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання. Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу- відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З квитанції вбачається, що позивачка сплатила судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. (арк.спр.1).
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Визнати відповідь №6495/02-1/15 від 12.09.2008 року з відмови в підвищенні пенсії як дитині війни незаконною.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.
Копію постанови направити сторонам.
постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу- з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.