Справа № 583/3476/16-к
1-в/583/142/16
"12" грудня 2016 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
неповнолітньої ОСОБА_5
законного представника неповнолітньої ОСОБА_6
представника Охтирського професійного
училища соціальної реабілітації ОСОБА_7
начальника сектору ювенальної
превенції Відділу превентивної діяльності
Охтирського відділу поліції ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка клопотання про дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , яка навчається та утримується в Охтирському професійному училищі соціальної реабілітації на підставі ухвали Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 15.08.2014 року згідно якої застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді направлення неповнолітньої до спеціального навчально - виховного закладу для дітей і підлітків до її виправлення строком на 3 роки
про дострокове звільнення від примусових заходів виховного характеру,
16 листопада 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним клопотанням, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 15.08.2014 року відносно неї застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків строком на 3 роки. 05.09.2014 року ОСОБА_5 прибула до професійного училища соціальної реабілітації міста Охтирка. ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилося 18 років. Просить достроково звільнити її від примусових заходів виховного характеру по досягненню повноліття.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та її захисник клопотання підтримали повністю.
Представники Охтирського професійного училища соціальної реабілітації вказали, що рада установи підтримує клопотання про дострокове звільнення ОСОБА_5 від примусових заходів виховного характеру та прохали клопотання задовільнити.
Прокурор в судовому засіданні вказала, що підстав для задоволення клопотання не вбачає.
Начальник сектору ювенальної превенції Відділу превентивної діяльності Охтирського відділу поліції ОСОБА_8 клопотання підтримує.
Суд проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_5 , її захисника, врахувавши думку прокурора, інших учасників процесу, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 15.08.2014 року відносно ОСОБА_5 застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків строком на 3 роки (а.с. 36).
З особової справи ОСОБА_5 (№3-2014) вбачається, що остання прибула до професійного училища соціальної реабілітації м. Охтирка 5 вересня 2014 року (а.с. 37-38).
За період перебування ОСОБА_5 в зазначеному закладі вона притягувалася до кримінальної та адміністративної відповідальності, а також допускала інші проступки.
Вироком Охтирського міськрайонного суд від 27.01.2015 року ОСОБА_5 засуджена за ст.185 ч.1 КК України до одного року позбавлення, на підставі ст.ст. 75,76,104 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на один рік (а.с.48).
11.03.2015 року ОСОБА_5 оголошено догану за грубе порушення правил перебування в професійному училищі соціальної реабілітації та режимних вимог закладу, що підтверджується наказом Професійного училища соціальної реабілітації м. Охтирка за № 49-ОД (а.с. 49).
Постановою Охтирського міськрайонного суд від 02 липня 2015 року ОСОБА_5 притягнута до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та застосовано відносно неї захід впливу у вигляді попередження (а.с. 50).
Постановою Охтирського міськрайонного суд від 10 серпня 2015 року ОСОБА_5 притягнута до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження (а.с. 52).
29.07.2015 року ОСОБА_5 оголошено догану за грубе порушення правил перебування в професійному училищі соціальної реабілітації та режимних вимог закладу, що підтверджується наказом Професійного училища соціальної реабілітації м. Охтирка за № -ОД (а.с. 53).
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 09.02.2016 року ОСОБА_5 , засуджену вироком Охтирського міськрайонного суду від 27 січня 2015 року за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням на 1 рік - звільнено від відбування покарання (а.с. 54).
З характеристики відносно ОСОБА_5 , виданої директором професійного училища соціальної реабілітації вбачається, що ОСОБА_5 у 2016 навчальному році закінчила 11 клас та отримала атестат про повну загальну середню освіту, на даний час навчається на третьому курсі, отримує професійну освіту з професії «швачка», характеризується як з позитивної так і з негативної сторони (а.с. 56). З особової справи вбачається, що ОСОБА_5 з малозабезпеченої сім'ї, в сім'ї крім неї ще мається троє дітей, двоє з яких неповнолітні (а.с. 41).
Згідно витягу з протоколу № 7 від 24.11.2016 року засіданням педагогічної ради професійного училища соціальної реабілітації м.Охтирка ухвалено звернутися до Охтирського міськрайонного суду з клопотанням про задоволення звернення ОСОБА_5 щодо дострокового випуску.
Відповідно до ст. 502 КПК України - ухвалою суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться спеціальна навчально-виховна установа, неповнолітній може бути достроково звільнений від примусового заходу виховного характеру в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала суду може бути постановлена за наслідками клопотання неповнолітнього, його захисника, законного представника або прокурора, якщо поведінка неповнолітнього під час перебування у навчально-виховній установі свідчить про його перевиховання. Під час розгляду клопотання суд з'ясовує думку ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2 "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" до загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації направляють неповнолітніх віком від 11 до 14 років, а до професійних училищ соціальної реабілітації - віком від 14 років. Учнів тримають у зазначених установах у межах установленого судом строку, але не більше трьох років: у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації - до досягнення ними 14, у професійних училищах соціальної реабілітації - 18 років, а у виняткових випадках (якщо це необхідно для завершення навчального року або професійної підготовки) за рішенням суду - відповідно 15 і 19 років.
Відповідно до п. 11 ч.4 вказаної Постанови дострокове звільнення зі спеціальної навчально-виховної установи учня, який довів своє виправлення, провадиться за клопотанням ради школи чи училища на підставі постанови судді районного (міського) суду за місцем їх знаходження. До клопотання необхідно долучити особову справу учня, яка має містити дані, що характеризують його ставлення до навчання і праці, а також поведінку протягом усього часу перебування у відповідній установі.
Відповідно до ч. 7, 10 ст. 8 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей " звільнення учнів з навчально-виховних закладів соціальної реабілітації провадиться достроково або після закінчення терміну перебування. Дострокове звільнення дітей із загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації провадиться судом за місцезнаходженням закладу за клопотанням ради школи чи училища.
Відповідно до інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1134/0/4-13 від 18.07.2013 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх», суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу ХІ КК України.
Суд вважає, що клопотання ОСОБА_5 є передчасним, оскільки, поведінка ОСОБА_5 під час перебування у навчально-виховній установі не свідчить про її перевиховання, так як за період перебування в професійному училищі соціальної реабілітації м.Охтирка ОСОБА_5 притягувалася до кримінальної відповідальності за крадіжку, неодноразово в судовому порядку притягувалася до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, крім того відносно неї двічі оголошувалися догани за грубе порушення правил перебування в професійному училищі соціальної реабілітації та режимних вимог закладу. А тому суд не погоджується з думкою ради професійного училища соціальної реабілітації, яка вказує про те, що ОСОБА_5 може бути достроково звільнена з установи, так як своєю поведінкою ОСОБА_5 не довела про її виправлення та перевиховання, а досягнення особою повноліття не є підставою для дострокового звільнення від примусових заходів виховного характеру.
Разом з цим суд також враховує інтереси ОСОБА_5 , яка за період перебування в даному закладі здобуде професію швачки.
Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про дострокове звільнення від примусових заходів виховного характеру ОСОБА_5 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 372, 502 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про дострокове звільнення від примусових заходів виховного характеру відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з часу її проголошення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: ОСОБА_1