Ухвала від 08.12.2016 по справі 520/15147/16-к

Номер провадження: 11-сс/785/1770/16

Номер справи місцевого суду: 520/15147/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 01 грудня 2016 року про відмову в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12016160480005000 від 28 листопада 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 01 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді прокурор Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що слідчий суддя не взяв до уваги те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні іншого злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а тому у відповідності до положень п.2 ч.2 ст.183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Окрім того, посилається на те, що ОСОБА_7 не має реєстрації, постійного місця проживання на території м.Одеси та ніде не працює. Викладені обставини, на думку прокурора, свідчать про існування ризиків, передбачених пунктами 1-5 ст.177 КПК України. Крім того, прокурор зазначає, що на теперішній час ОСОБА_7 перевіряється на предмет причетності до вчинення інших подібних злочинів на території м.Одеси.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, захисника ОСОБА_9 , який заперечував проти її задоволення, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.178 КПК України - при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального законодавства та за результатами розгляду клопотання слідчого прийняв законне та обґрунтоване рішення.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

У відповідності до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Нечипорук та Йонкало проти України” (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04 суд зазначає, що термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Крім того, за відсутності обґрунтованої підозри особу за жодних обставин не може бути затримано або взято під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри.

Частина 2 статті 177 нового КПК містить важливу гарантію від свавільного застосування запобіжного заходу, а саме вимогу, щоб жоден запобіжний захід не можна було застосовувати без наявності обґрунтованості підозри.

КПК встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що, за визначенням ЄСПЛ “є необхідною умовою законності тримання під вартою” (рішення у справі “Нечипорук та Йонкало проти України” (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04, § 219).

Апеляційний суд вважає, що підозра за ч.2 ст.185 КК України про яку органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №12016160480005000 від 28 листопада 2016 року є необґрунтованою.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він 28 листопада 2016 року приблизно о 01:00 годині перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , маючи єдиний злочинний намір на викрадення чужого майна, з метою особистої наживи та з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , проникли до салону автомобілю «Рено Трафік», червоного кольору д/н НОМЕР_1 , звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_12 на загальну суму 10 000 гривень.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, своїми умисними діями ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

В свою чергу, в матеріалах провадження за клопотанням слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на аркушах 28-29 міститься повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчинені іншого злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Дане повідомлення здійснено в рамках іншого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016160480004999 від 28 листопада 2016.

В рамках зазначеного кримінального провадження органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він 28 листопада 2016 року приблизно о 03:00 годині перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , маючи єдиний злочинний намір на викрадення чужого майна, з метою особистої наживи та з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку №15 по проспекту Маршала Жукова в м.Одес, шляхом демонтажу з від автомобіля «Альфа Ромео 164» д/н НОМЕР_2 , таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_13 , а саме: чотири колеса, тим самим, завдавши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2300 гривень.

Оскільки крадіжку майна з салону автомобілю «Рено Трафік», червоного кольору д/н НОМЕР_1 , яке належить ОСОБА_12 . ОСОБА_7 вчинив о 01:00 годині ночі 28 листопада 2016 року, тобто перед крадіжкою коліс з автомобілю «Альфа Ромео 164», апеляційний суд приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування безпідставно кваліфіковані дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою повторності.

Зі змісту ст.194 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосування запобіжного заходу, якщо під час судового розгляду прокурор не доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду прокурор пояснив, що ОСОБА_7 повністю визнав свою провину у вчиненні інкримінованого злочину, не переховується від органу досудового розслідування, та належним чином виконує свої процесуальні обов'язки.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що прокурор під час апеляційного перегляду не довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Враховуючи викладені обставини апеляційний суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги прокурора, у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 01 грудня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 , про застосування до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12016160480005000 від 28 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
63352724
Наступний документ
63352726
Інформація про рішення:
№ рішення: 63352725
№ справи: 520/15147/16-к
Дата рішення: 08.12.2016
Дата публікації: 16.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України