Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3485/16-ц
12.12.2016 м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., ознайомившись, відповідно до вимог ст.119, 120 ЦПК України з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Пийтерфолвівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Пийтерфолвівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки.
Дослідивши текст позовної заяви, обстеживши матеріали приєднані до неї, суд прийшов до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.
Таким чином, у тексті позовної заяви позивач повинен викладати не тільки обставини на обгрунтування своїх позовних вимог, але і одночасно зазначати засоби доказування на підтвердження кожної обставини чи про наявність підстав для звільнення від доказування.
Однак, позивач не зазначив у позовній заяві докази, тобто, засоби доказування, які підтверджують кожну з обставин, викладених у позовній заяві.
У поданій позовній заяві позивачем не зазначено докази на підтвердження спорідненості позивача зі спадкодавцем, докази на підтвердження одноосібного прийняття спадщини за спадкодавцем.
Відповідно до ст.1 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Так, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Також, відповідно до п.32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004року № 20/5, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
За таких обставин позивач, ставлячи питання про визнання за ним у судовому порядку права власності на майно у порядку спадкування, має вказати на правові підстави її звернення саме до суду з подібною вимогою, - має надати до суду відомості про об'єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказане майно та надати письмову відмову (постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії) нотаріуса у видачі такого свідоцтва з вказівкою на підстави такої відмови.
У справах даної категорії відповідачами є - спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності спадкоємців за заповітом і за законом є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Доказів на підтвердження відсутності спадкоємців позивач не зазначає.
У відповідності до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Пийтерфолвівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки,- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, в противному разі заява буде вважатися неподаною і повернута.
Суддя ОСОБА_2