ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2016Справа №910/18426/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 281,58 грн., за участю позивача - Шаталової Т.В., довіреність №0116-33 від 23.03.2016 року, відповідача - Кузьменкова М.М., довіреність №0222-16/3с від 08.11.2016 року.
У жовтні 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.09.2015 року в м. Києві по вул. Вишгородській поблизу буд. №6 відбулась ДТП за участю транспортних засобів «Nissan» д.н. НОМЕР_4 (застрахований позивачем транспортний засіб) та автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3
Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 13 281,58 грн.
Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_3 було застраховано в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Юнівес».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.10.2016 року.
23.11.2016 року відповідачем в судовому засіданні було надано суду відзив, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
23.11.2016 року в судовому засіданні оголошувалась перерва на 07.12.2016 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з довідки 4-ї роти 1-го батальйону УПС МВС України у м. Києві та постанови Оболонського районного суду міста Києва, 17.09.2015 року в м. Києві, по вул. Вишгородській поблизу буд. №6, ОСОБА_3, близько 15 год. 45 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Nissan» д.н. НОМЕР_4.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20.11.2015 року по справі 756/13750/15-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього штраф.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Nissan» д.н. НОМЕР_4.
Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0107-00265\00828 від 25.09.2014 року.
Відповідно до рахунку фактури №СЧ-0012750 від 21.09.2015 року, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Nissan» д.н. НОМЕР_4 в результаті його пошкодження при ДТП склала 16 746,58 грн.
Як вбачається з страхового акту №ДККА-56754 від 23.09.2015 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 13 281,58 грн.
Зазначені кошти в розмірі 13 281,58 грн. позивачем було виплачено страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням №17735 від 24.09.2015 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Nissan» д.н. НОМЕР_4., керував ОСОБА_3
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Винна особи, яка керувала автомобілем НОМЕР_1, ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку.
Тому, ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Nissan» д.н. НОМЕР_4. у результаті пошкодження автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що між відповідачем та страхувальником було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АІ/7931095 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Opel» д.н. НОМЕР_3, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 50 000 та франшизу у розмірі 0 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Nissan» д.н. НОМЕР_4, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку та ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи 0,00 грн. передбаченої договором (полісом) № АІ/7931095 позов підлягає задоволенню у розмірі 13 281,58 грн.
Судом надано належну оцінку наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, проте посилання відповідача на те, що рахунок-фактура №СЧ-0012750 від 21.09.2015 року не містить жодної конкретики та не дає змоги визначити які саме послуги підлягають оплаті та чи пов'язані дані послуги з усуненням недоліків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є безпідставними, оскільки повний перелік робіт, що були виконані в зв'язку із відновлювальним ремонтом автомобіля «Nissan» д.н. НОМЕР_4 внаслідок ДТП міститься у відповідному акті виконаних робіт №ЗН-067559 від 01.10.2015 року СТО - ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський», який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72; код 32638319) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А; код 30859524) 13 281 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 58 коп. страхового відшкодування та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 12.12.2016р.
Суддя С.О. Чебикіна