ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.12.2016Справа №910/19022/16
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8 786, 91 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - Морозова О.В. (довіреність № 342 від 15.06.2016);
від відповідача - не з'явилися;
У жовтні 2016 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі по тексту - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8 786, 91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/19022/16 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15.11.2016.
28.10.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит стосовно страхового полісу № АС/7177486.
07.11.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
У судовому засіданні 15.11.2016 представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що виплатив страхове відшкодування позивачу в повному обсязі в розмірі 29 289, 71 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.06.2014 № 39 на суму 8 786, 91 грн та від 01.08.2014 № 939 на суму 20 502, 80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 розгляд справи відкладено на 06.12.2016.
У судове засідання, призначене на 06.12.2016 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 06.12.2016 не з'явився, однак через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у задоволенні якого судом відмовлено.
Відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 06.12.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.
24.10.2013 між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі по тексту - страховик, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн АПФ» (далі по тексту - страхувальник), був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 0460484865006 (надалі - договір) відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (ТЗ), у тому числі причепом до нього, та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення, та додатковим обладнанням, встановленим на ньому (ДО) (п. 1.1. частини 2 договору).
Строк дії договору встановлений з 11.11.2013 до 10.11.2014 (п. 8 частини 1 договору).
За умовами договору транспортний засіб застраховано, в тому числі, на випадок дорожньо-транспортної пригоди (п. 7 частини 1 договору).
27.01.2014 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача транспортного засобу Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Концерн АПФ», під керуванням ОСОБА_2та транспортного засобу IVECO 190E, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «М-Сервіс», під керуванням ОСОБА_3.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2014 у справі № 755/3362/14-п ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований у позивача ТЗ отримав механічні пошкодження.
Таким чином, через пошкодження внаслідок ДТП застрахованого транспортного засобу у позивача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування згідно з умовами договору.
Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.
Згідно з рахунком від 06.02.2014 № 01262/00001055 ТОВ «НІКО-УКРАЇНА» вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 33 435, 68 грн.
На підставі заяви страхувальника від 30.01.2014 позивачем був складений страховий акт від 26.02.2014 № 0288.206.14.01.01, на підставі якого на рахунок ТОВ «НІКО-УКРАЇНА» було перераховано 29 289, 71 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12.03.2014 № 5690. Належним чином засвідчені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуто судом у судовому засіданні.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання страховика за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перед страхувальником у повному обсязі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги щодо сплати шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 29 289, 71 грн до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Наявність вини ОСОБА_3 в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу, підтверджена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2014.
Законом України «Про страхування» передбачено, що цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів підлягає обов'язковому страхуванню (ст. 7 Закону)
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу IVECO 190E, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «УПСК» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/7177486, строк дії з 24.01.2014 по 23.01.2015, страхувальник ТОВ «М-Сервіс»).
Обов'язок страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну третьої особи, встановлений п. 22.1 ст. 22. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Вирішуючи питання про суму відшкодування, суд враховує положення абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № АС/7177486, яким застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи, встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000, 00 грн. та франшизу 999, 99 грн.
Позивачем на адресу відповідача позивачем була направлена заява від 08.05.2014 № 0288/2014 з вимогою про виплату страхового відшкодування у розмірі 29 289, 71 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач сплатив позивачу суму страхового відшкодування в повному обсязі в розмірі 29 289,71 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.06.2014 № 39 на суму 8 786, 91 грн та від 01.08.2014 № 939 на суму 20 502, 80 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» шкоди в розмірі 8 786, 91 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» відмовити в повному обсязі.
2. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 12 грудня 2016 року.
Суддя Я.А. Карабань