ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.12.2016Справа № 910/20393/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
ОСОБА_1
про стягнення 2 608 332, 99 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Шевченко Г.М. за довіреністю від 18.11.2016 р.;
Долід М.В. за довіреністю від 18.11.2016 р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Поліщук Д.І. - адвокат на підставі Договору від 10.05.2016 р..
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» (далі - відповідач) про стягнення 2 608 332, 99 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2016 р. порушено провадження у справі № 910/20393/16, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 28.11.2016 р.
28.11.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання 28.11.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 08.12.2016 р.
В судове засідання 08.12.2016 р. представник відповідача повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Так, згідно з п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. Відповідно до інформації Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ направлене відповідачу поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0103040882352 не було вручено відповідачу під час доставки.
Оскільки відповідач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання 08.12.2016 р. без поважних причин повторно не з'явився, суд переходить до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 08.12.2016 р. представник позивача підтримав подану 28.11.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про вжиття захлдів до забезпечення позову та просив задовольнити її.
Розглянувши означену заяву, суд вирішив відмовити в її задоволенні виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як на тому наголошено в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду, адже інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2015 р. у справі № 905/3147/14-908/4637/14.
Як зазначено позивачем у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідач тривалий час ухиляється від виконання свого обов'язку по сплаті заборгованості, що дає підстави вважати, що відповідач буде ухилятись і від виконання рішення суду та перешкоджати стягненню заборгованості у примусовому порядку. У зв'язку з цим, позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми 2 608 332, 99 грн. на поточні рахунки відповідача, а саме: № 26055052722579, № 26003052728774, № 26108000097813, № 26009000270502 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 300711; № 26000210359431, № 26055210359431, № 26044210359431 в АТ «Прокредитбанк», МФО 320984.
Проте, суд вважає, що вищевказані твердження позивача щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову не є достатніми та обґрунтованими підставами для вжиття заходів до забезпечення позову, а ґрунтуються лише на його особистих припущеннях.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно з п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, зокрема позивачем не надано доказів в підтвердження того, що на рахунках відповідача відсутні грошові кошти, або відповідачем вчиняються чи готуються дії, спрямовані на зменшення належних йому грошових коштів, погіршення стану належного йому майна (активів) чи зниження їх вартості, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
В судовому засіданні 08.12.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні 08.12.2016 р. заявив клопотання про відкладення розгляд справи.
Враховуючи неявку повноважного представника відповідача в судове засідання, а також невиконання ним та третьою особою вимог ухвал суду, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкласти розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.
2. Розгляд справи № 910/20393/16 відкласти на 03.01.17 р. о 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 2.
3. Позивачу надати суду:
- довіреності відповідача, вказані у спірних видаткових накладних, на отримання товарно-матеріальних цінностей за Договором № 1 від 04.01.2016 р.;
- докази часткової оплати отриманого товару відповідачем;
- розгорнутий та обгрунтований розрахунок пені з посиланням на первинні документи та зазначенням періоду її нарахування;
- оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.
4. Відповідачу надати суду:
- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору;
- на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчені копії статуту (положення), витягу від Державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду справи; довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків;
- письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України;
- власний розрахунок пені та штрафу, заявлених до стягнення позивачем; докази сплати боргу (платіжні доручення, банківські виписки тощо).
5. Третій особі надати суду:
- письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог з наданням підтверджуючих доказів.
6. Учасникам судового процесу оформити письмові докази відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України та завчасно подати їх з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (пункт 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
7. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.
8. Учасникам судового процесу направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.
9. Явку повноважних представників учасників судового процесу для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.
10. Попередити учасників судового процесу, що ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
11. Попередити позивача про передбачені пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.
Суддя М.Є. Літвінова