ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.11.2016Справа №910/16313/16
За позовомПублічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс"
Простягнення 198 912,89 грн.
Суддя Андреїшина І.О.
Представники:
Від позивачаНіколова В.М. - представник за довіреністю від 30.12.2015 № 220/819
Від відповідача Ольховатов Л.О. - представник за довіреністю від 22.01.2016
Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс" 198 912,98 грн. неустойки за порушення виконання зобов'язань з поставки товару за договором від 19.08.2014 № Т1556/05.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 за вказаними вимогами було порушено провадження у справі № 910/16313/16, яку призначено до розгляду на 05.10.2015.
04.10.2016 відповідачем було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про відмову у позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 розгляд справи було відкладено на 26.10.2016 у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням вимог ухвали про порушення провадження у справі.
Станом на час розгляду справи 26.10.2016 судом було отримано письмові пояснення по справі від позивача та відзив на позовну заяву й документи на виконання вимог ухвали від 06.09.2016 від позивача.
Зважаючи на відсутність 26.10.2016 в матеріалах справи зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс", про подання якої уповноважений представник відповідача повідомив суд, 26.10.2016 у судовому засіданні було оголошено перерву до 02.11.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2016 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс" було повернуто без розгляду.
У судовому засіданні, що відбулося 02.11.2016, судом було здійснено перехід до розгляду спору по суті та оголошено перерву у засіданні до 16.11.2016 для витребування додаткових доказів, необхідних для правильного вирішення спору та встановлення істини у спорі.
14.11.2016 позивачем подано до суду письмові пояснення по справі з додатками.
За клопотанням представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, 16.11.2016 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.11.2016.
23.11.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.2016 для вирішення питання про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви, що надійшла до суду 22.11.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс" було повернуто без розгляду.
У судове засідання, що відбулося 30.11.2016, з'явилися представники сторін, які підтримали свої правові позиції у спорі. Так, представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача договірну неустойку за прострочення зобов'язань за укладеним сторонами договором.
Згідно з позовною заявою, усними і письмовими поясненнями представника позивача заявленими до стягнення фактично є 25 110,10 грн. штрафу в розмірі 0,5 % від суми товару за яким відповідачем допущено порушення строків поставки, а також 173 802,79 грн. штрафу в розмірі 10 % від суми товару, про строчка поставки якого становила більше, ніж 10 днів від погодженої у специфікації № 4 до договору від 19.08.2014 № Т1556/05 дати.
Представник відповідача заперечував проти заявлених вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи, що при розрахунку ціни позову позивач врахував поставки, які відбулися не за специфікацією № 4 до договору від 19.08.2014 № Т1556/05.
Крім того, представник відповідача наголошував на тому, що позивач пропустив строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення неустойки та просив у зв'язку з цим відмовити у позові повністю.
30.11.2016 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19.08.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс" як постачальник та Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" як покупець уклали договір поставки № Т1556/05, за яким позивач зобов'язався передати у власність покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид. сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД, за державним класифікатором продукції та послуг вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених договором.
Як слідує з названого договору, у специфікаціях, які становлять невід'ємну частину договору і оформляються в якості додатків до нього, обумовлюються умови і способи поставки товару, порядок оплати і форма розрахунків, вказується повіне найменування товару, кількість, вартість (з урахування пакування та/або без), зазначаються технічні та якісні характеристики, місце і спосіб нанесення маркування тощо.
Строк дії договору був встановлений у п. 11.1, де вказано, що договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і скріплення печатками, а термін його дії закінчується 31.12.2014, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.
06.11.2014 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору поставки, якою доповнили договір п. 14.1 "Банківська гарантія" та деталізували підстави, умови і порядок надання банківської гарантії належного виконання відповідачем обов'язків з поставки товарів.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс" і Публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" виникли правовідносини, що підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу.
Спір у справі виник у зв'язку із затримкою поставки товарів за специфікацією, оформленою в якості додатку № від 19.01.2015 до договору від 19.08.2014 № Т1556/05.
За твердженнями позивача, відповідач прострочив поставку товару, починаючи з 01.04.2015 по 12.08.2015, оскільки поставка відбувалася частково за чотири рази (06.02.2015 - своєчасно, 02.04.2015, 27.05.2015 та 12.08.2015 з простроченням), у зв'язку з чим Публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс" договірну неустойку у вигляді штрафу.
Відповідач заперечує позов, вказуючи на безпідставність врахування товарів за специфікаціями №№ 5, 6, 7 при заявлені позовних вимог, які, в свою чергу, підлягають відхиленню в порядку ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.
Проаналізувавши доводи і пояснення кожної зі сторін та провівши дослідження доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність заявлених позовних вимог, які, поряд з цим, судом відхиляються, зважаючи на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що 19.01.2015 сторони документально оформили додаток № 4 до договору від 19.08.2014 № Т1556/05, а саме: склали специфікацію на поставку у строк до 30.03.2015 товарів загальною вартістю 2 415 173,95 грн.
В указаній специфікації було погоджено поставку товарів по 121-й позиції, вказано їх найменування, каталожний номер, кількість, ціну за одиницю без податку на додану вартість, суму з податком на додану вартість, умови поставки (DDP склад постачальника м. Орджонікідзе у редакції Інкотермс-2010), гарантійний строк експлуатації товару (12 місяців від дати введення в експлуатацію), термін виготовлення продукції (не раніше 2012 року випуску), умови оплати (відстрочення платежу на 45-ть календарних днів), строки та умови надання банківської гарантії (10-ть робочих днів з моменту підписання цього додатку у розмірі 15 % від суми поставки строком дії до 15.05.2015).
Крім того, у додатку № 4 від 19.01.2015 сторони визначили, що в разі зміни курсу Національного банку України на день поставки більше 5 % відносно розрахункового курсу валют на дату проведення торгів (19.12.2014), вартість товару підлягає пропорційному перерахунку. Для перерахунку використовується курс Національного банку України, який діє на 00:00 годин для виписання видаткових документів.
У березні 2015 позивач направив відповідачеві лист від 26.02.2015 № 606-05, в якому просив на виконання п. 3.3 договору, здійснити поставку запчастин згідно з додатком № 4 від 19.01.2015 до договору у зазначений у специфікації термін - до 30.03.2015. зазначений лист відповідачем було отримано 10.03.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 3.3 договору поставка товару здійснюється після отримання покупцем від постачальника банківської гарантії (у разі, якщо вона передбачена специфікацією) та письмового підтвердження покупця (належним чином оформленої заявки).
У п. 6.1 договору встановлено, що право власності на товар, усі ризики його псування та знищення переходять від постачальника покупцю в момент передачі товару на склад покупця і прийняття його за якістю і кількістю.
До основних обов'язків постачальника за договором було віднесено обов'язок своєчасної поставки товару відповідної якості та дотримання гарантій того, що він відповідає якісним, сертифікованим (визнаним), санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товару даного виду.
Згідно з п. 10.3 договору у разі порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5 % від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від суми не поставленого (недопоставленого) товару.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується, що поставка товару відбулася поетапно, а саме:
- 06.02.2015 за видатковою накладною № РН-0000075 і товарно-транспортною накладною № 040215 було поставлено 62-а найменування товарів на суму 715 527 грн., яка у перерахунку з огляду на зміну курсу Національного банку України становить 487 813,61 грн. (715 527,11 х 23,130580 : 15,76937) по позиціям №№ 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13, 14, 19 (2 одиниці 6 шести), 22, 23, 24, 26, 27, 31, 43, 46, 47, 48, 49, 50, 59, 63, 64, 67, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 89, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 111, 112, 118, 119, 120, 121 специфікації, оформленій в якості додатку № 4 від 19.01.2015 до договору;
- 02.04.2015 за видатковою накладною № РН-0000296 та товарно-транспортною накладною № 020415 було поставлено 25-ть найменувань товарів на суму 1 128 241,70 грн., яка у перерахунку з огляду на зміну курсу Національного банку України становить 757 674,10 грн. (1 128 241,70 х 23,481944 : 15,76937) по позиціям №№ 4, 5, 6, 19 (4 з решти), 25, 28, 29, 30, 32, 44, 45, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 63, 75, 76, 88, 98, 106, 107, 113, 114, 115, 116, 117 специфікації, оформленій в якості додатку № 4 від 19.01.2015 до договору;
- 27.05.2015 за видатковою накладною № РН-0000540 та товарно-транспортною накладною № 270515 було поставлено 34-и найменування товарів на суму 926 408,33 грн., яка у перерахунку з огляду на зміну курсу Національного банку України становить 681 909,81 грн. (926 408,33 х 21,42347200 : 15,76937) по позиціям №№ 7, 8, 9, 15, 16, 17, 18, 20, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 60, 61, 62, 65, 68, 87, 90, 108, 109, 110, 113, 114, 115, 116, 117 специфікації, оформленій в якості додатку № 4 від 19.01.2015 до договору;
- 12.08.2015 за видатковою накладною № РН-0000929 та товарно-транспортною накладною № 120815 було поставлено 2-а найменування товарів на суму 661 062,68 грн., яка у перерахунку з огляду на зміну курсу Національного банку України становить 487 776,60 грн. (661 062,68 х 21,371550 : 15,76937) по позиціям №№ 21, 66 специфікації, оформленій в якості додатку № 4 від 19.01.2015 до договору.
Отже, наявними у справі доказами стверджується факт прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за договором поставки (зокрема, додатком № 4 від 19.01.2015), який допустив порушення строків поставки з 01.04.2015 по 12.08.2015.
При цьому, суд зауважує, що обставини прострочення за спірною специфікацією відповідач не заперечував у ході розгляду спору.
Проведеним судом дослідженням найменувань та кількості товарів за кожною з описаних видаткових і товарно-транспортних накладних й за кожною з позиції специфікації спростовуються посилання відповідача на безпідставність врахування позивачем товарів за специфікаціями №№ 5, 6, 7 при заявлені позовних вимог, адже фактично такого врахування позивач не робив (позивач лише перерахував видаткові накладні від 27.05.2015 № РН-0000536 на суму 26 968,39 грн., № РН-0000537 на суму 113 381,54 грн., № РН-0000539 на суму 253 546,81 грн. за додатками №№ 6, 7, 5 до договору, проте при розрахунку ціни позову ці поставки не враховував).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 4 та ч. 5 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.
Судом встановлено, що між сторонами відсутній спір відносно розміру штрафних санкцій.
Як вказувалося вище, відповідальність у вигляді пені (0,5 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення) і штрафу (10 % від суми непоставленого (недопоставленого товару) за порушення строків поставки товару була погоджена сторонами у п. 10.3 договору.
Зважаючи на доведеність обставин прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за додатком № 4 від 19.01.2015 до договору від 19.08.2014 № Т1556/05 та враховуючи наведені положення законодавства й умови договору, позовні вимоги про стягнення договірної неустойки в цілому є такими, що заявлені правомірно.
Поряд з цим, суд відхиляє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України у зв'язку з пропуском спеціального строку позовної давності.
Так, згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), тоді як загальна позовна давність тривалістю у три роки встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Строк поставки товару за спірною специфікацією становив 30.03.2015, остання поставка відбулася 12.08.2015. Позовну заяву від 24.08.2016 № 101-574/15 позивачем було подано до суду 31.08.2016 (згідно з відбитком штемпелю відділу зв'язку на конверті), тобто з пропуском спеціального строку позовної давності для вимог про стягнення неустойки.
На переконання позивача, строк позовної давності ним не пропущено, адже відповідач вчинив дії, що свідчать про його переривання, надавши відповідь на претензію (№ 25 від 28.03.2015) про сплату неустойки, де заперечивши нарахування неустойки з розрахунку 0,5 % від суми непоставленого товару, визнав нарахування неустойки з розрахунку 10 % від суми непоставленого понад 10 днів товару.
Так, у ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Суд не погоджується з запереченнями позивача на заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, адже змістом листа відповідача від 28.03.2015 № 25 (відповідь на претензію) спростовуються описані посилання позивача. Судом встановлено, що у відповіді на претензію відповідач жодним чином не визнає нарахування неустойки в розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги судом відхиляються, а судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у позові.
При цьому, суд вважає за доцільне відзначити, що заявлену позивачем ціну позову не можна вважати обґрунтованою, оскільки позивачем було нараховано договірну неустойку в розмірі 0,5 % від суми непоставленого вчасно товару без прив'язки до кількості днів прострочення, тобто, розраховано 0,5 % як штраф (у твердій сумі, фіксованому відношенні до суми невиконаного зобов'язання з поставки), а не як пеню (неустойку, яка має триваючий характер і повинна розраховуватися у відсотках за кожен день прострочення виконання).
Крім того, при пропорційному перерахунку вартості товару, який підлягав поставці у зв'язку зі зміною курсу Національного банку України щодо долара США, позивач використовував різні формули та жодним чином не обґрунтував порядок визнання ціни товару після поставок 27.05.2015, 12.08.2015 (1 728 027,88 грн., 417 722,81 грн.), що унеможливило проведення судом власного уточненого розрахунку та наведення у рішенні суми, яка підлягала б задоволенню у разі відсутності заяви про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 08.12.2016
Суддя І.О. Андреїшина