Справа № 2а-721/09
24 червня 2009 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду:
головуючий суддя - Блажко І.О.
суддів - Литвиненко І.Ю., Нізельковська Л.В.
при секретарі - Кашаєвій О.Г.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по сплаті щорічної разової грошової допомоги,-
09.04.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації про стягнення заборгованості по сплаті щорічної разової грошової допомоги в сумі 3017 грн. за 2008 рік. Посилався на те, що він є інвалідом війни ІІІ групи, відповідно до ст.13 ЗУ «Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, проте за 2008 рік отримав значно меншу суму, чим вважає, що права його було порушено. Сума недоплати по вказаній допомозі за розрахунком позивача складає 3017 грн. Просив стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації на його користь недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня інваліда війни ІІІ групи в сумі 3017 грн. за 2008 рік.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, відповідно до викладених в позові обставин.
Відповідач - Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації в судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, надало суду письмові заперечення проти позову, де також просять проводити розгляд справи у відсутності їх представника.
Третя особа - Міністерство фінансів України в судове засідання не забезпечило явку уповноваженого представника, хоча в матеріалах справи наявні докази, що воно було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.
Міністерство фінансів України, надало суду письмові заперечення проти позову, де також просять проводити розгляд справи у відсутності їх представника.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
В письмових запереченнях відповідач та третя особа зазначали, що в національному законодавстві не міститься визначення поняття «мінімальна пенсія за віком» та законодавчо не встановлено розміру такої величини. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» визначено, що розрахунок підвищень, передбачених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. А відповідно до постанов КМУ № 177 від 18.02.2004 року «Про забезпечення щорічної разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та №183 від 12.03.2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» виплата такої разової грошової допомоги здійснюється у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік.
Заслухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії Б №549568 від 05.08.2002 року та відповідно до ч. 5 ст.13 ЗУ «Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком (а.с.6).
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної ради від 21.05.2009 року №К-01-04/208-01-06/3 ОСОБА_1 в 2008 році отримав щорічну одноразову матеріальну допомогу до 5 травня в розмірі 350 грн., як інвалід Ш групи.
Щодо позовних вимог про виплату разової грошової допомоги за 2008 рік в розмірі, встановленому ст.13 вищевказаного Закону, суд приходить до висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ «Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни ІІІ групи щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати розмір грошової допомоги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» для розрахунку разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Доводи відповідача про відсутність механізму для реалізації норм ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розміру разової грошової допомоги та відсутність кошторисних призначень не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава на можу посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання ветеранам війни певних гарантій, а саме забезпечення їх щорічною разовою грошовою допомогою, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Як вбачається з фактичних обставин справи отриманий ОСОБА_1 в 2008 році розмір одноразової допомоги є меншим за встановлений ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки мінімальний розмір пенсій за віком, який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до чинного законодавства становив в 2008 році (з 1 квітня 2008 р.) - 481 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано неконституційним п. 20 розділу ІІ ЗУ від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким ч.5 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому ч.5 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діє в редакції, яка була до внесення відповідних змін ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передбачає виплату щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни ІІІ групи в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 вищезазначеного ЗУ встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання .
В 2008 році така допомога ОСОБА_1 виплачувалась порядку, встановленому постановою від 12.03.2008 року №183 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», згідно яких органи, в яких на обліку перебувають особи, що мають право на отримання такої допомоги подають місцевим органам праці та соціального захисту населення списки таких осіб.
Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо не нарахування ОСОБА_1 допомоги у встановленому ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірі.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації протиправною в частині не нарахування ОСОБА_1 допомоги у встановленому ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірі за 2008 рік.
Позовні вимоги Позивача щодо зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну разову грошову допомогу у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
На підставі викладеного, керуючись ст.64, ч.5 ст.152 Конституції України ч.5 ст.13, п.4 ст.17, ст.17-1 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, ч.ч.1,2 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по сплаті щорічної разової грошової допомоги задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2008 рік протиправною.
Зобов'язати Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рвк відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі (01.07.2009 року) з наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Судді І.О.Блажко
ОСОБА_2
ОСОБА_3