Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 грудня 2016 року Справа №П/811/1187/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВЕЛТА»
до відповідача: Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВЕЛТА» звернулося з позовом до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 12.03.2016 р., яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення валютного законодавства у сумі 1 416 795,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що за своєю природою застосована до ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» пеня за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є адміністративно-господарськими санкціями. При цьому строки застосування адміністративно-господарських санкцій та пені визначені у ст.250 Господарського кодексу України. Позивач наголошує на тому, що на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення сплинув шестимісячний строк з дня виявлення порушення, а тому у контролюючого органу відсутні підстави для застосування санкцій до ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» за вчинене ним порушення правил господарської діяльності.
Представником відповідача подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки ч.2 ст.250 Господарського кодексу України визначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
З огляду на клопотання представника позивача, враховуючи позицію представника відповідача, на підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 26.10.2016 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.139), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст.122 КАС України.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
У період з 11.02.2016 р. по 17.02.2016 р. посадовою особою Маловисківської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області відповідно до наказу №45 від 10.02.2016 р. (а.с.127) та на підставі направлення №9/2200/30912734 від 11.02.2016 р. (а.с.128) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВЕЛТА» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту №50 від 28.11.2014 р. укладеного з компанією-нерезидентом SWAXTER LIMITED (Кіпр), за результатами якої складено акт №3/11-13-22-00/30912734 від 23.02.2016 р., висновками якого є порушення ТОВ ВКФ «ВЕЛЬэТА» вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків по експортному контракту №50 від 28.11.2014 р. (а.с.10-18, 117-126).
На підставі акта перевірки Маловисківською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення№0000022200 від 12.03.2016 р., яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення валютного законодавства у сумі 1 416 795,00 грн. (а.с.23).
Судом встановлено, що між ТОВ ВКФ «ВЕЛЬэТА» та SWAXTER LIMITED (Кіпр) укладено договір на поставку товару №50 від 28.11.2014 р. на поставку концентрату ільменітового у кількості 12 800 МТ на суму 1 664 000,00 доларів США (а.с.42-48).
На виконання умов Договору позивачем відвантажено товар, зокрема, відповідно до вантажно-митних декларацій №901050000/2014/013730 від 24.12.2014 р., №901050000/2014/013762 від 25.12.2014 р., №901050000/2014/013720 від 26.12.2014 р. (а.с.53-54), №901050000/2015/000120 від 13.01.2015 р. (а.с.55-56), №901050000/2015/000380 від 22.01.2015 р. (а.с.57-58), №901050000/2015/00430 від 23.01.2015 р. (а.с.59-60), №901050000/2015/000465 від 24.01.2015 р. (а.с.61-62), №901050000/2015/001345 від 20.02.2015 р. (а.с.63-64), №901050000/2015/001360 від 22.02.2015 р. (а.с.65-66), №901050000/2015/001389 від 23.02.2015 р. (а.с.67-68), №901050000/2015/001490 від 24.02.2015 р. (а.с.69-70).
Листами №20-9-9/2015/1223-3 від 07.05.2015 р. та №20-9-9/2015/1453 від 08.06.2015 р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» повідомило повідомлено Маловичківську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про виявлені факти порушення чинного законодавства щодо ненадходження в законодавчо визначені строки виручки (а.с.129, 130).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР. у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Пунктом 3 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 р. №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Представник позивача в судовому засідання не заперечував щодо допущення позивачем порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», проте наголошував на недотриманні контролюючим органом строків визначених ч.1 ст.250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ч.1, 5 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
В силу пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України установлено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня.
Пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.111.1 ст.111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Згідно з п.111.2 ст.111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Тобто Податковим кодексом України наведено вичерпний перелік видів юридичної відповідальності, яка застосовується за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Водночас Податковим кодексом не передбачено застосування за відповідні порушення інших видів відповідальності, у тому числі адміністративно-господарських санкцій визначених ст.238 Господарського кодексу України.
Викладене узгоджується із змістом частини 2 статті 250 Господарського кодексу України відповідно до якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність» та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що пеня, яка застосовується органом доходів і зборів відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є видом фінансової відповідальності в розумінні п.111.2 ст.111 Податкового кодексу України, що підлягає застосуванню у строки визначені ст.102 Податкового кодексу України.
Таким чином, з огляду на зміст ч.3 ст.2 КАС України суд вважає, що Маловисківська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 12.03.2016 р. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Момонт