копія
29 листопада 2016 р. Справа № 804/7095/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
позивача представника відповідача-1 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача-2: Атестаційної комісії №20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
25.10.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача-2: Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісія №20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що оформлене протоколом від 08.09.2016 року, яке зазначене в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа від 08.09.2016 року, а саме «4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно інспектора Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_3 зазначив, що висновок відповідачів щодо його невідповідності займаній посаді не підтверджений письмовими доказами, суперечить відомостям про його роботу в поліції, не відповідає дійсності, з огляду на його професійні якості та кваліфікаційний рівень. Тому вважає, що прийняте відповдічем-2 щодо нього рішення, яке оформлене протоколом від 08.09.2016 року, зазначене в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа від 08.09.2016 року, а саме «4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» - підлягає скасуванню.
Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення цього адміністративного позову, зазначивши, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Адже відповідачі під час проведення атестування діяли на підставі та у межах повноважень, передбачених законом.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення сторін, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення розглядуваного адміністративного позову у повному обсязі з огляду на таке.
Судом встановлено, що з червня 2005 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. 02.07.2015 року був прийнятий Закон України «Про Національну поліцію», який згідно з п. 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набрав чинності з 7 листопада 2015 року. Тому, позивача було прийнято на службу до поліції на підставі п. 9 п. 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону. Його було призначено на посаду інспектора Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області з присвоєнням спеціального звання старший сержант поліції в порядку переатестування.
Слід зазначити, що п. 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначена скорочена процедура прийняття на службу до поліції колишніх працівників органів внутрішніх справ, в той час як добір на посади поліцейських у цьому Закону передбачений за результатами проведеного конкурсу (ст. 52 Закону) або проведення атестування (ст. 57 Закону).
Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі, склались з приводу проходження позивачем служби в Національній поліції України. Їх врегульовано положеннями Законом України “Про Національну поліцію” (далі - Закон) та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 1 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 48 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Статтею 47 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Пунктом 9 Розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 77 цього ж Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
Статтею 57 Закону України “Про Національну поліцію”, зокрема частиною 1 цієї статті, передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
При цьому, згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Як передбачено ч. 4 та ч. 5 ст. 57 Закону України “Про Національну поліцію”, рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 1 розділу І (Загальні положення) Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція), ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України “Про Національну поліцію”, визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
За приписами пунктів 11, 12 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Пунктами 15, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Крім вищезазначеного атестаційна комісія повинна дослідити, чи відповідає атестований вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді, перевірити наявність (відсутність) обставин, що тягнуть за собою передбачені статтею 61 Закону обмеження, пов'язані зі службою в поліції.
Приймаючи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що негативна оцінка атестаційною комісією ділових, професійних, особистих якостей позивача у справі, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, у даному випадку надана з повним ігноруванням викладеної в атестаційному листі позитивної характеристики стосовно атестованого за кожною з наведених обставин. При цьому атестаційною комісією не була спростована позитивна характеристика, наведена в атестаційному листі, не було враховано результати його службової діяльності згідно з функціональними обов'язками, того, що на момент проходження позивачем атестації у нього були відсутні не зняті дисциплінарні стягнення за виконання службових обов'язків та не прийнято до уваги наявність у позивача за часи служби нагороджень та заохочень. Також суд приймає до уваги те, що спірне рішення приймалось Атестаційною комісією у складі 5 осіб з розрахунку голосів за - 3, проти - 2, персональний склад комісії зазначений у витягу з наказу від 23.08.2016 року № 2356. Це свідчить про те, що відповідач-2 під час прийняття рішення, оформленого протоколом від 08.09.2016 року та зазначеного в атестаційному листі від 08.09.2016 року у розділі IV “Результати атестування (висновок атестаційної комісії)”: «4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», діяв не у межах повноважень та не у спосіб, який визначено чинним законодавством України.
Згідно положень ст.ст.69, 70, 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, під час судового розгляду справи доводи позивача знайшли своє підтвердження та позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Таким чином, суд приходить до висновку, що цей адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісія №20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що оформлене протоколом від 08.09.2016 року, яке зазначене в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа від 08.09.2016 року, а саме "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно інспектора Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 06 грудня 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 06 грудня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1