Постанова від 09.11.2016 по справі 802/1500/16-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/1500/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Калинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області ( далі - позивач, Калинівська ОДПІ ) до фізичної особи ОСОБА_1 ( далі - відповідач, ФО ОСОБА_1 ) про стягнення коштів за податковим боргом.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, який станом на 29.02.2016 складає 510,00 грн. Дане грошове зобов'язання є узгодженим, проте в добровільному порядку відповідачем не виконується.

Оскільки сума стягнення ґрунтується на рішенні позивача, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом, в порядку ст. 183-2 КАС України, при розгляді даної справи застосовано скорочене провадження.

Копію ухвали від 06.10.2016 про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлено судом на адресу відповідача, та отримано останнім, що підтверджується особистим підписом фізичної особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про можливість подати письмові заперечення на позовну заяву, або заяву про визнання позову.

Таким чином, суд вважає, що фізична особа ОСОБА_1 повідомлений належним чином про розгляд даної адміністративної справи, в той же час відповідач не надав суду заперечень на адміністративний позов, як не надав і заяви про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Фізична особа ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Як свідчать матеріали справи за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн.

Так, 22.04.2015, за наслідком проведеної перевірки ФО ОСОБА_1, посадовими особами Жмеринської ОДПІ складено акт перевірки №122/17-234822075, на підставі висновків якого позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0005431700 від 23.04.2015, яким відповідачу нараховано грошове зобов'язання в сумі 510,00 грн. по податку на доходи фізичних осіб ( а.с. 7 ). Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено на адресу відповідача та отримано останнім, про що свідчить особистий підпис ФО ОСОБА_1 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення ( а.с. 8 ).

На виконання п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом було сформовано податкову вимогу № 27-02 від 15.01.2016, яка отримана відповідачем 29.01.2016 ( а.с. 5-6), проте залишилась без виконання.

Як видно з матеріалів справи, внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, за відповідачем станом на 29.02.2016 рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 510,00 грн., що також підтверджується обліковою карткою платника ( а.с. 11 ).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Порядок оформлення результатів перевірок та прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань регламентований ст.86 Податкового кодексу України.

Положеннями п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено судом, відповідач не здійснював процедур адміністративного чи судового оскарження вищезазначених рішень контролюючого органу.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується належними доказами, та приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо позову, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) кошти в сумі 510,00 грн. до місцевого бюджету.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна

Попередній документ
63316387
Наступний документ
63316390
Інформація про рішення:
№ рішення: 63316388
№ справи: 802/1500/16-а
Дата рішення: 09.11.2016
Дата публікації: 14.12.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; стягнення податкового боргу