2-2360
2007р.
30 листопада 2007р. Ленінський районний суд м. Луганська, у складі:
головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.
при секретарі Бел'янінової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАО КБ Приватбанк в особі ОСОБА_2 філії про стягнення моральної шкоди,
У липні 2007 року позивач ОСОБА_13вернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 філії ЗАО КБ Приватбанк, в якому послався, що рішенням Краснодонського міськрайсуду від 7 травня 2007 року на користь його з відповідача стягнуто незаконно утримані у березні 2003 року з його рахунку, з порушенням трудового законодавства та кредитного договору й додатків до нього, платежі у розмірі 710 гр.23 коп. та витрати на юридичні послуги 700 гр. ОСОБА_3 незаконне утримання належних йому коштів заподіяло йому моральні страждання, потягло порушення його образу життя, погіршення стану здоров'я, замість того, щоб займатися домашніми справами, відпочивати, лікуватися, він змушений протягом чотирьох років звертатися до суду, добиваючись поновлення своїх прав. Крім того, відповідач відмовляється виконувати вказане рішення суду, яке набрало чинності. Тому він просить стягнути у відшкодування моральної шкоди з відповідача 34091гр. 04 коп. ОСОБА_3 просить потребувати від відповідача негайного виконання вищезазначеного рішення суду. У подальшому позивач доповнив свої вимоги стосовно моральної шкоди, просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 36093грн. 19коп., та за надання правової допомоги 600грн.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача ЗАО КБ Приватбанк в особі ОСОБА_2 філії проти позову заперечував письмово, вважає, що ніякої моральної шкоди ними позивачеві не заподіяно.
Заслухавши пояснення позивача, та його представника, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з шахтою «Самсонівська-Західна», якою з відповідачем було укладено договір про розрахунково-касове обслуговування працівників шахти по видачі зарплати з використанням пластикових карт, у зв'язку з чим відповідачем позивачеві було відкрито зарплатний рахунок та у 2001 році було укладено договір обслуговування пластикової карти та додаткові договори до нього.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, трудовою книжкою позивача, договорами та додатковими договорами про кредитне обслуговування позивача, медичними документами щодо стану здоров'я позивача.
Таким чином, суд вважає встановленим, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які випливають з договору банківського рахунку та відносяться до категорії надання фінансових послуг, на момент їх виникнення регулюються Законом України «Про банки та банківську діяльність», а тому підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».
2
Судом також встановлено, що після звільнення позивача з шахти, на вказаний рахунок 28 березня 2003 року шахтою були перераховані належні позивачеві грошові кошти, з яких відповідачем було безпідставно утримано 710гр. 23 коп. у погашення заборгованості по кредиту, наявність якої документально не була підтверджена. ОСОБА_4 донського міськрайсуду від 7 травня 2007 року, яке набрало чинності та знаходиться на виконанні, на користь позивача з відповідача стягнуто ці незаконно утримані з рахунку позивача у 2003 році платежі у розмірі 710 гр.23 коп. та витрати на юридичні послуги 700 гр.
Вказані обставини підтверджуються вищезазначеним рішенням суду. За таких обставин, суд вважає встановленим, що відповідачем у даному випадку його обов'язки було виконано неналежним чином, однак підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди у даному випадку суд не знаходить.
У відповідності з вказаним Законом України «Про банки та банківську діяльність» за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. При цьому банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі тільки його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження тільки на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.
Відшкодування моральної шкоди клієнтам у разі порушення банком своїх зобов'язань, вказаним Законом не передбачено.
ОСОБА_3 не передбачено відшкодування моральної шкоди у даному випадку і Законом України «Про захист прав споживачів» у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин та діє на даний час.
Посилання позивача на ст. 23 та 1167 ЦК України, який діє з 1 січня 2004 року на думку суду є безпідставним, оскільки вказаний Цивільний Кодекс України поширюється на правовідносини, які виникли з 1 січня 2004 року, або виникли раніше та продовжуються після 1 січня 2004 року.
У даному випадку правовідносини між сторонами носили одноразовий характер, кошти були утримані однією дією відповідача у березні 2003 року, те що позивач протягом тривалого часу звертався за вирішенням виниклого спору, не дає підстав вважати, що дії відповідача по утриманню спірної суми грошей є такими, що продовжуються. Після утримання цих коштів у рахунок погашення кредиту, між сторонами виник тривалий спір щодо правомірності цього утримання, що не рівнозначно тривалості самої дії, яка порушує права.
Крім того, вказані норми регулюють відшкодування моральної шкоди, заподіяної позадоговірними правовідносинами, а у даному випадку правовідносини між сторонами випливають з договірних відносин.
З цих же підстав, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на ст. 440-1 ЦК УРСР ( 1963 p.), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, оскільки ця норма також не поширювалася на правовідносини, які виникають з договірних зобов'язань.
Посилання позивача на порушення його трудових прав, у даному випадку також на увагу не заслуговують, оскільки він з відповідачем у трудових відносинах не знаходився, а тому норми трудового законодавства, які регулюють відшкодування моральної шкоди, на ці відносини не поширюються.
Посилання позивача на Конституцію України, як підставу відшкодування моральної шкоди, у даному випадку безпідставне, оскільки норми Конституції України
3
застосовуються, як норми прямої дії у випадках, коли правовідносини не врегульовано законами України. У даному випадку правовідносини між сторонами врегульовано відповідними Законами України, якими відшкодування моральної шкоди не передбачено.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди, а також суми за надання правової допомоги.
Також суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивач про зобов'язання відповідача негайно виконати вищезазначене рішення Краснодонського міськрайсуду, оскільки законом не передбачено у випадку невиконання набравшого чинності рішення суду, знову приймати рішення про зобов'язання відповідача виконати це рішення суду. Діючим законодавством встановлено порядок виконання рішень суду, у тому числі встановлено такий порядок і у разі відмови від добровільного його виконання.
Керуючись ст. 10, 11, 15, 57, 60, 212 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки та банківську діяльність», суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАО КБ Приватбанк в особі ОСОБА_2 філії про стягнення у відшкодування моральної шкоди 36093 гр.19 коп., правової допомоги у сумі 600гр. а також зобов'язання негайного виконання раніше постановленого рішення суду, - відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.
Рішення може були оскаржене в апеляційний суд Луганської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.