про залишення позовної заяви без розгляду
06 грудня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/2424/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Козак В.Ю.
сторони не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Другий буковинський" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про скасування постанови та припису.
Житлово-будівельний кооператив "Другий буковинський" звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області № 10/15/1024-1.20/2-1250 від 06.10.2015 р., якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у суму 13780,00 грн.; скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.10.2015 р.
Судом встановлено, що в судове засідання призначене на 07.10.2016 р. позивач не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча представник позивача ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується телефонограмою. Причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивача також повідомлено за адресою, вказаною ним в позовній заяві (58003, Чернівецька область, м.Чернівці, вул. Буковинська, 33), що підтверджується довідкою Укрпошти від 08.10.2016 р. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення адресоване позивачу повернуто, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Таким чином, суд вважає, що позивач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, незважаючи на повернення поштового відправлення з повісткою, яке не вручено останньому з незалежних від суду причин.
Відповідач в судове засідання призначене на 07.10.2016 р. не прибув, однак подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання позивача та його представника, розгляд справи відкладено.
В судове засідання призначене на 06.12.2016 р. позивач вдруге не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання позивача повідомлено за адресою, вказаною ним в позовній заяві (58003, Чернівецька область, м.Чернівці, вул. Буковинська, 33), що підтверджується довідкою Укрпошти від 30.11.2016 р. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення адресоване позивачу повернуто через не запит.
Про зміну місця проживання (перебування, знаходження) ні позивач, ні його представник суд не повідомляли.
Отже, позивач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, незважаючи на повернення поштового відправлення з повісткою, яке не вручено останньому з незалежних від суду причин.
Статтею 33 КАС України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представникові.
Згідно з ч. 1, 10, 11 ст. 35 КАС України повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною 1 ст. 40 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Водночас в силу вимог ч. 2 ст. 40 КАС України якщо особи, які беруть участь у справі не можуть з поважних причин прибути до суду, вони зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
“Завчасно” означає необхідність повідомити суд у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання.
Як вбачається із матеріалів справи, про судові засідання призначені на 07.10.2016 р. та 06.12.2016 р. позивач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, однак без поважних причин (без повідомлення ними про причини неприбуття) до суду не прибули, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не направили.
Статтею 128 КАС України визначено правове регулювання наслідків неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
Також з метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Частиною 2 ст. 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, учасники судового процесу, крім наявних у них прав, наділені також певними процесуальними обов'язками, що кореспондуються з правами інших осіб, які беруть участь у справі, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.
При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, враховуючи принцип рівності, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач у першу чергу має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене та враховуючи, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення з тотожним адміністративним позовом, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви позивача без розгляду.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, є джерелом права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", п. 57).
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на судовий розгляд справи, а останній не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду його справи, тому логічним є застосування до нього передбачених законодавством наслідків - залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 33, 35, 40, 128, 155, 160 та 165 КАС України, суд -
Позовну заяву за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Другий буковинський" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про скасування постанови та припису залишити без розгляду.
У відповідності до ст. ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно ст. 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.К. Левицький
Ухвала в повному обсязі складена 07.12.2016 р.