07 грудня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/895/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В поданому до суду адміністративному позові Кіцманська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Чернівецькій області (позивач) просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) податковий борг в сумі 5353,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 24.10.2016 року за відповідачем обліковується борг по єдиному податку з фізичних осіб на суму 5353,20 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 3568,80 грн, штрафні санкції - 1784,40 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав, з урахуванням письмових доказів клопотав про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.
Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте конверти повертались на адресу суду у зв'язку із відмовою адресата від одержання
Частиною 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 КАС України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, незважаючи на повернення рекомендованого поштового відправлення на адресу суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи приписи ст. 122 та ст. 128 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем клопотання про розгляд справи без його участі, а також неприбуття без поважних причин відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ід. код. НОМЕР_1) проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та взятий на облік у державній податковій інспекції у Кіцманському районі як платник податків. (а.с. 12-14).
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності відповідач з 01 липня 2013 року перейшов на спрощену систему оподаткування та відноситься до другої групи платників єдиного податку зі ставкою податку в розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати. (а.с. 10-11).
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_2 у приміщенні Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за період з 20.07.2013 року по 28.07.2016 року. За результатами перевірки 29.07.2016 року складено акт №0001734/1467/1300/НОМЕР_1, який містить висновок про несплату (неперерахування) відповідачем єдиного податку, визначеного підпунктом 2, 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, авансових внесків єдиного податку в порядку та строки визначені законом. (а.с. 9).
На підставі вказаного акту, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 01.08.2016 року №0183741700 про застосування до відповідача штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1784,40 грн (а.с. 9). Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 12.08.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 8).
Також відповідачу надсилалась податкова вимога форми "Ф" від 30.09.2014 року №571-25 на суму податкового боргу 3568,80 грн. Вказану вимогу відповідач отримав 09.10.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 7).
Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про суми недоїмки та обліковою карткою платника податку, відповідно до яких станом на 24.10.2016 року за відповідачем обліковується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб на суму 5353,20 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 3568,80 грн, штрафні санкції - 1784,40 грн. (а.с. 15-18).
У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку вказаної заборгованості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 291.1 статті 291 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Згідно пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Підпунктом 293.2 статті 293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ф" №571-25 від 30.09.2014 року.
На момент утворення досліджуваних заборгованостей зазначена податкова вимога не була відкликана.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З матеріалів наданих позивачем видно, що відповідач ОСОБА_1, ні в судовому та в адміністративному порядку не оскаржував податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 01.08.2016 року №0183741700, а також і пордаткову вимогу від 30.09.2014 року за № 571-25. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано. (а.с. 31)
Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 5353,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. код. НОМЕР_1, вул. Залізнична, буд. 42, с. Шипинці, Кіцманський район, Чернівецька область) заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 5353 (п'ять тисяч триста п'ятдесят три) грн., 20 коп.
3. Копії постанови направити сторонам.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя П.Д. Дембіцький