05.12.2016 р. Справа № 914/2794/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькспецсталь», м.Дніпро
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів
про стягнення боргу в сумі 132 527, 23грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Сало О.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 02.03.2016 року;
Від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області 02.11.2016р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькспецсталь» до Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» про стягнення боргу в сумі 132 527, 23грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.11.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.11.2011р. Також, задоволено клопотання ТзОВ «Донецькспецсталь» про проведення засідання в режимі відео конференції.
З підстав зазначених в ухвалі суду від 25.11.2016р. розгляд справи відкладено на 05.12.2016р.
Судове засідання 05.12.2016р. проводиться в режимі відеоконференції.
Відповідач в черговий раз у судове засідання 05.12.2016р. явку повноважного представника не забезпечив, причин невиконання вимог ухвал суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
05.12.2016р. відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 48559/16), у зв'язку неможливістю забезпечення явки повноважного представника.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників: позивача чи відповідача, бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010)).
Суд оглянувши та дослідивши наявні у справі документи не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 05.12.2016р. представник позивача підтримав надіслану суду заяву про припинення провадження по справі, просить припинити провадження у справі у зв'язку з сплатою відповідачем 24.11.2016р. основної суми боргу в розмірі 129 592,80 грн. (відсутністю предмету спору), та в частинні стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних припинити провадження у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині. Просить судові витрати покласти на відповідача, так як він у встановлений строк не виконав свої зобов'язання по договору, а сума боргу була сплачена ним вже після порушення провадження у справі.
Згідно п.1-1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до абзацу 1 та 3 п.4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Суд приходить до висновку, про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за Договором поставки № ВМТП-046/16 від 18.04.2016р. в сумі 129 592,80 грн. відповідно до п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору, у зв'язку із погашенням відповідачем заборгованості підчас розгляду справи в суді, що підтверджується самим позивачем та банківською випискою від 24.11.2016р.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, відмовитись від позову.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
Відповідно до п. 4 ст. 78 ГПК України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до абзацу 1,2 п.4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.
Відмова позивача від позову - одностороннє волевиявлення позивача, що направлене на відмові судового захисту і припинення провадження у справі.
Оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, відмова позивача від позову не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України зумовлює припинення провадження у справі.
Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, з врахуванням заяви позивача про відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 1 000,29 грн. інфляційних втрат, 1 540,70 грн. пені та 393,44 грн. 3% річних, суд дійшов висновку, про припинення провадження у справі в частині інфляційних втрат, пені та 3% річних на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Відповідно ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Спір виник з вини відповідача, оскільки він своєчасно не виконав своє зобов'язання щодо сплати вартості поставленого йому товару згідно Договору поставки № ВМТП-046/16 від 18.04.2016р., що зумовило звернення позивачем до суду за захистом свого особистого права та інтересу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст. 49, ст. 78, п. 1-1 ч.1, ч. 4 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 129 592,80грн. у зв'язку відсутності предмету спору та в частині стягнення 1 000,29 грн. інфляційних втрат, 1 540,70 грн. пені та 393,44 грн. 3% річних, у зв'язку відмовою від позову в цій частині.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (79018, м. Львів, вул. Залізнична,1-А; ідентифікаційний код 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькспецсталь» (49005, м.Дніпро, пр.. ОСОБА_2, 5, поверх 3; ідентифікаційний код 36560849) 1 987,92 грн. витрат на сплату судового збору.
3.Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.
Суддя Коссак С.М.