Справа № 428/8542/16-а
Провадження №2-а/428/117/2016
25 листопада 2016 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років, мотивуючи вимоги тим , що з метою оформлення пенсії за вислугою років 19.05.2016р. позивачка ОСОБА_1 звернувся до відповідача УПФУ в м. Сєвєродонецьку, однак відповідачем було відмовлено позивачці ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років, про що позивачка ОСОБА_1 отримала рішення про відмову від 27.05.2016р.. Дане рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку було оскаржено позивачкою ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке рішенням від 19.07.2016р. у задоволенні скарги відмовило. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що вищевказані рішення не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, адже на момент звернення позивачка ОСОБА_1 мала право на пенсію за вислугою років, так як на день звернення вислуга років складала 22 роки 06 місяців та 21 день, що є більше від необхідного показника для осіб, які звертаються за призначенням пенсії після 01.10.2015р.. Стосовно дії положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., відповідно до яких з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії-щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до (поміж іншого) Закону України «Про прокуратуру», позивачка ОСОБА_1 зазначає, що законодавство про пенсійне забезпечення базується в першу чергу на Конституції України, відповідно до положень якої зміст та обсяг досягнутих працівниками прокуратури гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Тому, позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 27.05.2016р. №2739/2016 про відмову в призначенні пенсії згідно із Законом України від 14.10.2014р. №1697-VII «Про прокуратуру» за заявою від 19.05.2016р.; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19.07.2016р. №279/З-11 про відмову в призначенні пенсії згідно із Законом України від 14.10.2014р. №1697-VII «Про прокуратуру»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити їй пенсію за вислугою років згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII з 19.05.2016р. - з часу подання заяви про призначення пенсії; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20грн..
Оскільки з позовної заяви видно, що вимоги позивача стосуються пенсійних виплат , тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суд вважає за необхідне розглядати дану справу у скороченому провадженні. Шестимісячний строк позовної давнини не був вичерпний оскільки позивач дізнався про порушення свого права з 19.07.2016р. тобто з моменту отримання рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, а даний позов було подано до суду 09.08.2016р..
Від відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що 19.05.2016р. до УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області звернулася ОСОБА_1 з заявою щодо призначення їй пенсії за вислугу років згідно з Законом України „Про прокуратуру". На час звернення ОСОБА_1 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., відповідно о положень якого, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсі/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». За таких обставин з 1 червня 2015 року набирають чинності обмеження, передбачені вищевказаною нормою законодавства та з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищевказаними законами, не призначаються. На час звернення позивачки ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії від 19.05.2016р. та до теперішнього часу положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. Конституційним судом України неконституційними не визнані. Також, згідно ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема у даному випадку, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1, її стаж роботи за вислугою років складає 22 роки 04 місяці 27 днів, при необхідній - 22 роки 06 місяців. Для зарахування строку навчання з 10.04.1996р. по 29.06.1996р. в період роботи в якості стажиста помічника прокурора міста Ровеньки Луганської області підстави відсутні. Позивачка ОСОБА_1 на час звернення із заявою про призначення пенсії за вислугу років та до теперішнього часу продовжує працювати. Вищевикладене свідчить, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.05.2016р. №2738/2016 прийнято з дотриманням положень діючого законодавства, а тому правові підстави для скасування рішення відсутні. УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. Тому, управління просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що з 01.04.2015р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., відповідно о положень якого, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсі/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». За таких обставин з 1 червня 2015 року набирають чинності обмеження, передбачені вищевказаною нормою законодавства та з 1 червня 2015 набирають чинності обмеження передбачені вищезазначеною нормою законодавства. Крім того, станом на 16.05.2016р. вислуга років позивачки ОСОБА_1 складає 22 роки 04 місяці 27 дні, а необхідно 22 роки 6 місяці, що вказано у п.1 ст. 86 Закону №1697. Для зарахування строку навчання з 10.04.1996р. по 29.06.1996р. в період роботи в якості стажиста помічника прокурора міста Ровеньки Луганської області підстави відсутні. Тому, управління просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців. Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Відповідно до п. 5 розділу ХІІІ (Перехідні положення) Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII в редакції від 14.10.2014р., положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань. Відповідно до п.1 розділу XII (Прикінцеві положення) Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII в редакції від 14.10.2014р., Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон опубліковано 25.10.2014р. у газеті «Голос України».
Відповідно до копії Трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, остання працювала: з 01.09.1991р. по 29.06.1996р. - навчалась в Національній юридичній академії України на денному відділенні; з 10.04.1996р. по 22.05.2007р. в стажист помічника прокурора, помічник прокурора, старший помічник прокурора міста Ровеньки Луганської області; з 23.05.2007р. по 22.05.2008р. - виконуючий обов'язки прокурора та прокурор відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури Луганської області; з 23.05.2008р. по 11.03.2012р. - прокурор та старший прокурор відділу роботи з кадрами прокуратури Луганської області; з 12.03.2012р. по 03.04.2014р. - начальник відділу захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері прокуратури Луганської області; з 04.04.2014р. по 12.01.2015р. - начальник управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Луганської області; з 13.01.2015р. по 15.04.2015р. - заступник начальника управління - начальника відділу представництва інтересів громадян і держави в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Луганської області; з 16.04.2015р. по теперішній час - начальник відділу роботи з кадрами прокуратури Луганської області. Відповідно до копії рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку про відмову в призначенні пенсії №2738/2016 від 27.05.2016р., ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років за ЗУ «Про прокуратуру» за заявою від 19.05.2016р. з причини недостатності стажу роботи на посадах прокурора - 8 років 11 місяців 24 дня з 23.05.2007р. по 16.05.2016р. та з причини скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №279/З-11 від 19.07.2016р., залишено скаргу ОСОБА_1 на рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 27.05.2016р. №2738/2016 без задоволення.
Таким чином, враховуючи наявну у матеріалах справи трудову книжку позивачки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 10.04.1996р. прийнята на посаду стажиста помічника прокурора міста Ровеньки Луганської області, що свідчить про те, що період навчання з 10.04.1996р. по 29.06.1996р. збігається з періодом роботи на прокурорських посадах. При цьому, суд зауважує, що ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до вислуги років половину періоду навчання з 10.04.1996р. по 29.06.1996р., який збігається з періодом роботи на прокурорських посадах. З огляду на вищевикладене, відмова з причини відсутності у позивачки ОСОБА_1 необхідної вислуги років та необхідного стажу безпосередньо на прокурорських посадах Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо призначення позивачці ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697 - VІІ, яка викладена в рішенні від 27.05.2016р. №2738/2016 та в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19.07.2016р. №279/З-11 є правомірною. Отже, суд приходить до висновку, що відповідачі УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області діяли правомірно в межах своїх повноважень, а обґрунтування позивачкою ОСОБА_1 адміністративного позову не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 27.05.2016р. №2739/2016 про відмову в призначенні пенсії згідно із Законом України від 14.10.2014р. №1697-VII «Про прокуратуру» за заявою від 19.05.2016р.; визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19.07.2016р. №279/З-11 про відмову в призначенні пенсії згідно із Законом України від 14.10.2014р. №1697-VII «Про прокуратуру»; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити їй пенсію за вислугою років згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII з 19.05.2016р. - з часу подання заяви про призначення пенсії; стягнунення з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20грн., не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 118, 158-163, 171, 183-2, 186, 254 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 27.05.2016р. №2739/2016 про відмову в призначенні пенсії згідно із Законом України від 14.10.2014р. №1697-VII «Про прокуратуру» за заявою від 19.05.2016р.; визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19.07.2016р. №279/З-11 про відмову в призначенні пенсії згідно із Законом України від 14.10.2014р. №1697-VII «Про прокуратуру»; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити їй пенсію за вислугою років згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII з 19.05.2016р. - з часу подання заяви про призначення пенсії; стягнунення з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя