№ 1-25/2009 р.
23 березня 2009 року Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Халявки В.І.,
при секретарі - Козулі Н.П.,
з участю прокурора - Кондратенка Г.М.
адвоката- Андрущенко Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,не маючого постійного місця проживання, українця, громадянина України, не одруженого, не військовозобов*язаного, непрацюючого, раніше судимого:
1) Семенівським районним судом Полтавської області 12 серпня 1996 року за ст.81 ч.3 КК України, ст.44 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку згідно ст.46 ч.1 КК України на 2 роки;
2) Семенівським районним судом Полтавської області 9 січня 1997 року за ст.140 ч.2 КК України, ст.43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
3) Семенівським районним судом Полтавської області 15 квітня 2002 року за ст.ст. 185 ч.3,185 ч.2,190 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
4) Деснянським районним судом м.Києва 25 жовтня 2005 року за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 20 березня 2008 року відповідно до ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці і 6 днів,
у злочині, передбаченому ст.185 ч.2 КК України,-
Підсудний ОСОБА_1 повторно вчинив крадіжку чужого майна за таких обставин.
17 травня 2008 року близько 21 години ОСОБА_1 разом із своїм знайомим ОСОБА_2 близько 21 години попросилися до будинку жительки с.Шепелівка Семенівського району ОСОБА_3 щоб перечекати дощ, зігрітися та відпочити. Перебуваючи у будинку ОСОБА_3, знаходячись при цьому в стані алкогольного сп*яніння, підсудний в одній з кімнат будинку таємно викрав 2000 гривень, що знаходилися в барсетці на дерев*яній тумбочці та належали потерпілому ОСОБА_4, який проживав у будинку ОСОБА_3
Разом із барсеткою вартість викраденого майна склала 2035 гривень. Викравши таємно гроші та барсетку, підсудний залишив будинок ОСОБА_3, викраденим розпорядився згодом на власний розсуд.
ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав повністю та показав, що 17 травня 2008 року близько 21 години він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 попросилися до жительки с.Шепелівка Семенівського району ОСОБА_3 в будинок щоб помити руки та обсохнути після дощу. Вони попросили у господарки будинку залишитися на деякий час та подивитися телевізор, нащо вона погодилася. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишилися в кухні, а він пішов до великої кімнати, (вітальні) та включив телевізор. В цій же кімнаті він побачив на тумбочці під скатертю барсетку та вирішив її викрасти. Сховавши барсетку під одягом на поясі, він сказав ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що йому треба терміново кудись їхати і залишив будинок. По дорозі із с.Шепелівка в с.Устимівку він перерахував викрадені гроші. Їх виявилося 2000 гривень. При цьому барсетку він викинув у кювет біля дороги.
В подальшому він використав кошти на власні потреби, зокрема на поїздку в м.Полтаву.
В порядку ст.299 КПК України судом не досліджувалися докази про обставини справи, які ніким не оспорються.
Вислухавши показання підсуднього, які є логічнии та послідовними, відповідають матеріалам кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в скоєнні злочину.
ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна, тому його дії правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України зо ознакою повторності, оскільки підсудний раніше судимий за аналогічні злочини.
При призначенні покарання підсудному суд враховує в якості обставини, що пом*якшує покарання, щире каяття.
В якості обставини, що обтяжує покарання, суд визнає скоєння підсудним злочину в стані алкогольного сп*яніння.
Суд враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, по місцю проживання характеризується негативно, що після звільнення з місць позбавлення волі неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, що він вчинив злочин через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі в період невідбутої частини покарання за попередній злочин.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, суд вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
ОСОБА_6 був звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 3 місяці і 6 днів, тому остаточне покарання ОСОБА_6 слід призначити із застосуванням ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 25 жовтня 2005 року.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на 2035 гривень, який підсудним визнано в повному об*ємі.
Суд вважає за можливе задовільнити позов потерпілого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст 323-324 КПК України,
ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком суду від 25 жовтня 2005 року визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у розмірі 2(двох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
ОСОБА_1 взяти під варту із зали суду .
Початок строку покарання для ОСОБА_1 рахувати з 23 березня 2009 року.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовільнити повністю. Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2035(дві тисячі тридцять п*ять) гривень на відшкодування завданої злочином шкоди.
На вирок суду протягом 15 діб може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області засудженим з часу отримання копії вироку, рештою учасників з часу його проголошення.
Головуючий - підпис
«ВІРНО»
Голова
Семенівського районного суду
Полтавської області ОСОБА_7