Справа № 2/225/160/2014
Провадження № 225/6704/13-ц
03 лютого 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
судді Бухтіярової О.М.
при секретарі - Черниковій Н.В.
з участю
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок загибелі фізичної особи від нещасного випадку на виробництві, -
У листопаді 2013 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду, завданої внаслідок загибелі фізичної особи від нещасного випадку на виробництві.
Свої вимоги мотивують тим, що її чоловік ОСОБА_4 тривалий час пребував у трудових відносинах з ДП «Дзержинськвугілля» де працював у ВП шахта ОСОБА_5 забійником з повним робочим днем на підземній роботі. Працюючи тривалий час на шахті він отримав професійне захворювання - атракосилікатоз, яке стало причиною його смерті 06.12.2012 року. На підставі наданих нею документів ОСОБА_5 відділенням ФССНВВПЗ в Донецькій області згідно ухвали Фонду їй як особі, що знаходилась на утриманні ОСОБА_4 було призначено одноразову допомогу та призначено щомісячні страхові виплати. Тобто на її думку, у відповідності до зазначених висновків МСЕК, винною особою в отриманні ОСОБА_4 профзахворювання, що стало причиною смерті та яке він отримав працюючи на ВП шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського ДП «Дзержинськвугілля», як власника джерела підвищеної небезпеки, визнано ДП «Дзержинськвугілля». Внаслідок смерті чоловіка їй спричинена моральна шкода, яка полягає у глибинних моральних та душевних стражданнях у зв'язку з втратою близької людини. Дізнавшись про смерть чоловіка, вона зазнала емоційне та психологічне потрясіння, яке вона відчуває і до теперішнього часу і не може відновити свою душевну рівновагу. Окрім того, її чоловік був найближчою для неї людиною, з яким вона разом проживала однією сім'єю, єдиною опорою на яку вона мала надію в житті. Після смерті чоловіка нормальні життєві та сімейні зв'язки були знищені, вона постійно відчуває почуття туги та самотності і до теперішнього часу в рівній мір не в змозі оговтатись від осягнутого лиха та втрати найближчої людини. Розмір завданої моральної шкоди, враховуючи глибину та тривалість її страждань вона оцінює в 100000грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на задоволені позову.
Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 з 15.09.2004 року. Її чоловік тривалий час перебував у трудових відносинах з ДП «Дзержинськвугілля» де працював у ВП шахта ОСОБА_5 забійником з повним робочим днем на підземній роботі (а.с.9-11) Працюючи тривалий час на шахті він отримав професійне захворювання - атракосилікатоз.
06.12.2012 року ОСОБА_4 помер, причиною його смерті стало професійне захворювання атракосилікатоз, яке він отримав працюючи на підприємстві відповідача, що підтверджується довідкою серії 10 ААА № 000005 про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (а.с.5).
Позивач знаходилась на утриманні померлого ОСОБА_4, що підтверджується копією рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 19.07.2013 року.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності » від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України « Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).
Суд приходить до висновку, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, власником якої є відповідач. Тому ДП «Дзержинськвугілля» є належним відповідачем по справі.
Суд вважає, що саме діями відповідача позивачу спричинені моральні страждання, пов'язані з втратою її чоловіка, яка є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, або смертю фізичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.
Відповідно до ст.1168 ЦК України моральна шкода ,завдана смертю фізичної особи , відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Тобто, даною нормою передбачено право дружини загиблого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, внаслідок професійного захворювання юридичною особою, яка її завдала, тобто у даному випадку відповідачем по справі.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер внаслідок професійного захворювання атракосилікатоз, яке він отримав працюючи на підприємстві відповідача, позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у глибинних моральних та душевних стражданнях, у зв'язку з втратою близької людини, чоловік був найближчою для неї людиною, з яким вона разом проживала однією сім'єю, єдиною опорою на яку вона мала надію в житті.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних і душевних страждань позивача, безповоротність втраченого, ступень вини відповідача, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується з роз'ясненнями, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Тому, суд вважає, що на користь позивача з відповідача має бути стягнуто по 30 000,00 гривень, у відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23, 31, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок загибелі фізичної особи від нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» на користь ОСОБА_3 30 000 (тридцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди
Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля»в доход держави судовий збір у сумі 300 (триста) грн.00коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: