06 грудня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1074/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Поліщук Л.О.,
за участю секретаря Скугоревої Н.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Роговець В.Д.,
представника відповідача та третя особа ОСОБА_2 ,
представників третіх осіб Лотоцького А.Р., Антоненко Н.В., Гриценка В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Чернігівського військового гарнізону в особі Гарнізонної житлової комісії, треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі голови Житлової комісії підполковника Рогова А.С., Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова та в особі начальника підполковника Дмитренка О.В., Міністерство оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України про визнання протиправним розрахунку та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із позовом до Чернігівського військового гарнізону в особі Гарнізонної житлової комісії, треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі голови Житлової комісії підполковника ОСОБА_2 , Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова та в особі начальника підполковника ОСОБА_3 , Міністерство оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, в якому враховуючи уточнення просить: визнати протиправним п. 3 протоколу №12 засідання суб'єкта владних повноважень житлової комісії Чернігівського гарнізону від 23.11.2016 та скасувати його з підстав незаконності. необґрунтованості та протиправності дій посадових службових осіб; зобов'язати терміново житлову комісію Чернігівського гарнізону затвердити рішення щодо виплати сім'ї ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в повному обсязі в сумі 630935,25 грн. та внести до Списку на отримання даної грошової компенсації, що надається до Комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗСУ; за встановлені порушення закону службовим посадовим особам КЕВ міста Чернігова Чернігівського гарнізону відповідальними з житлового забезпечення постановити окрему ухвалу.
05.12.2016 позивач подав до суду клопотання про вжиття негайних заходів забезпечення даного позов шляхом тимчасової заборони погодження Списку Комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗСУ та затвердження його Міністерством оборони України.
Позивач в судовому засіданні підтримав клопотання про забезпечення позову.
Представник позивача в судовому засіданні поклався на розсуд суду щодо вирішення клопотання про забезпечення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про забезпечення позову.
Представники третіх осіб - ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі голови Житлової комісії підполковника Рогова А.С., Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова та в особі начальника підполковника Дмитренка О.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про забезпечення позову
Представник третьої особи - Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Відповідно до частини третьої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути клопотання про забезпечення позову за відсутності третьої особи - Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання про забезпечення позову належить відмовити.
Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З аналізу наведеної статті вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтоване клопотання сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд у кожному з випадків, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосовуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більше шкоди, ніж та якій можна запобігти.
Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, у випадку звернення сторони із клопотанням/заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такими.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не зазначено жодних доводів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або що захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суду не наведено.
Крім того, суд вважає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову та про відмову у його задоволені.
Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Поліщук