04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" листопада 2016 р. Справа№ 04/03/5026/492/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: - Андишул А.М. - представник за дов. №01/44-848Д від 18.12.2015 року;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.10.2016 року
у справі № 04/03/5026/492/2011 (суддя: Гура І.І.)
за заявою - Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року
за позовом Державного підприємства "Енергоринок "
до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
за участю третьої особи - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у справі
про стягнення 1 084 819,04 грн.
Державне підприємство "Енергоринок" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - відповідач ), за участі третьої особи Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у справі (далі - третя особа) про стягнення 1084819,04 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь ДП "Енергоринок" - 185353,78 грн 3% річних та 899465,26 грн інфляційних втрат.
27.09.2012 року Господарським судом Черкаської області було видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року.
28.09.2016 року до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року, у якій боржник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області 28.02.2012 року у справі № 04/03/5026/492/2011 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь державного підприємства "Енергоринок" боргу в сумі 1084819,04 грн рівними частинами по 30133,86 грн строком на 36 місяців з моменту набрання чинності ухвали про розстрочення.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.10.2016 року у справі № 04/03/5026/492/2011 задоволено заяву боржника - Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про розстрочення виконання рішення господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року у справі №04/03/5026/492/2011.
Ухвалено розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року у справі №04/03/5026/492/2011 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" боргу в сумі 1084819,04 рівними частинами по 30133,86 грн грн. строком на 36 місяців з моменту набрання чинності ухвали про розстрочення, з урахуванням вже проведеної Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" оплати державному підприємству "Енергоринок" в сумі 30 133,86 грн за платіжним дорученням від 19.10.2016 року за №6678.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державне підприємство "Енергоринок" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.10.2016 року у справі № 04/03/5026/492/2011, в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про розстрочення виконання рішення відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу без участі представника третьої особи та не задовольнив клопотання скаржника про відкладення розгляду справи для надання письмових заперечень, чим порушив ст.ст. 4-2, 4-3 та ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала була винесена без жодних правових підстав.
Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 08.11.2016 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" було прийнято до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 17.11.2016 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
30.11.2016 року позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.10.2016 року по справі №04/03/5026/492/2011 залишити без змін а апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 26.10.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства "Енергоринок" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Обґрунтовуючи необхідність відстрочення рішення суду у даній справі, боржник посилається на те, що не має можливості виконати рішення суду, в зв'язку з важким фінансовим становищем, що спричинений низьким рівнем розрахунків за поставлену ПАТ "Черкасиобленерго" своїм споживачем. Зокрема, заява відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року була мотивована тим, що на сьогоднішній день існує ряд суттєвих обставин, які ускладнюють виконання в повному обсязі даного рішення суду, а саме:
- ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 року у справі №01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство відносно Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", стан справи - стадія розпорядження майном. Тобто, неспроможність ПАТ "Черкасиобленерго" належним чином виконувати свої фінансові зобов'язання визнана судом.
- значний дисбаланс оплати споживачами вартості спожитої електроенергії. Сума дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію перед ПАТ "Черкасиобленерго" становить 867 378 000 грн, що підтверджується відповідною довідкою. В свою чергу, ПАТ "Черкасиобленерго" вживає всі можливі заходи по недопущення неналежного виконання споживачами договірних зобов'язань. Серед боржників із найбільшою заборгованістю перед ПАТ "Черкасиобленерго" за спожиту електричну енергію є підприємства державної та комунальної форми власності, стосовно більшості з яких порушено провадження справи про банкрутство, що виключає процесуальну можливість примусового стягнення заборгованості (наводить перелік таких підприємств). Станом на 01.05.2016 року згідно довідки про проведення розрахунків за спожиту електроенергію недоплата таких споживачів складає 4 815 000 грн (джерело фінансування з державного бюджету) та 3 935 000 грн (джерело фінансування з місцевого бюджету). Зазначений фактор вкрай негативно впливає на фінансовий стан боржника;
- на стадії примусового виконання судових рішень про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Черкасиобленерго" на 11 млн. грн. перебувають певні виконавчі провадження (вказує боржників);
- заборгованість населення за спожиту електроенергію перед ПАТ "Черкасиобленерго" складає 22 891 000 грн;
- наявність коштів на інших господарських рахунках спрямовується виключно на виплату заробітної плати працівникам товариства, загальний місячний фонд якої складає 30 млн. грн;
- вина ПАТ "Черкасиобленерго" у наявності заборгованості відсутня. ПАТ "Черкасиобленерго" немає доступу до коштів, що сплачуються за електроенергію та перебувають на рахунку із спеціальним режимом використання. Кошти перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії;
- отже, основна причина виникнення заборгованості - низький рівень розрахунків за поставлену ПАТ "Черкасиобленерго" електроенергію своїм споживачам;
- стягувач - державне підприємство "Енергоринок" є стороною договору між членами оптового ринку електричної енергії України, відповідно до п. 3.5.3. вказаного договору ДП "Енергоринок" забезпечує збір платежів від постачальників згідно з Інструкцією про порядок використання коштів Оптового ринку, дані обставини свідчать, що ненадання розстрочення заборгованості ставить ПАТ "Черкасиобленерго" в нерівні умови у відносинах із ДП "Енергоринок" порівняно з іншими енергопостачальними компаніями, вказані дії ДП "Енергоринок" суперечать головній меті його діяльності, відмова ДП "Енергоринок" в розстроченні буде нічим іншим як зловживанням своїм домінуючим становищем на ринку електроенергії та суперечить цілям своєї діяльності.
Так. вищезазначені фактори впливають на фінансовий стан підприємства, яке на сьогодні є збитковим, що свідчить про неможливість негайного та одноразово всю суму заборгованості.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Із змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, при цьому, строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Конституційним судом України, також, зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Такі ж висновки містяться в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року.
Згідно п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Так, дотримуючись принципів співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, враховуючи фінансовий стан сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та що у Господарському суді Черкаської області є у провадженні справа №01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року у справі 04/03/5026/492/2011 строком на 36 місяців.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у справі №925/393/16 та постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2016 року за №922/4354/14.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що оскаржувана ухвала була винесена без жодних правових підстав.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" належним чином виконує умови розстрочки визначені ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.10.2016 року у справі №04/03/5026/492/2011, здійснюючі платежі у встановленому розмірі та у відповідні строки, що підтверджується копією платіжного доручення за №7536 від 28.11.2016 року (наявне в матеріалах справи).
Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу без участі представника третьої особи та не задовольнив клопотання скаржника про відкладення розгляду справи для надання письмових заперечень, чим порушив ст.ст. 4-2, 4-3 та ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, як безпідставне
Також, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що представник позивача приймав участь в судовому засіданні господарського суду першої інстанції в якому було оголошено оскаржувану ухвалу, а отже не був позбавлений права надати свої заперечення щодо відповідної заяви. При цьому, суд відзначає, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає.
В даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвали, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, ухвала Господарського суду Черкаської області від 26.10.2016 року у справі №04/03/5026/492/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства "Енергоринок" - задоволенню не підлягає.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.10.2016 року у справі №04/03/5026/492/2011 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №04/03/5026/492/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк