29.11.2016 року Справа № 904/9643/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Широбокової Л.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Шайтанова М.Г., посвідчення №032056 від 11.02.2015р., довіреність №05/2-1161вих-15 від 08.04.2015р.;
за участю представників сторін:
від позивача: Конарева С.К., довіреність №4/10-338 від 30.05.2016р.;
представники відповідача та третіх осіб-1,2 у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016р. про повернення зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про усунення перешкод у користуванні власністю по справі №904/9643/16
за позовом: першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м.Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс", м. Київ
третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство "Цесія", м. Дніпро
третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
про витребування майна
В жовтні 2016 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" (далі ТОВ "Тулс") про витребування від ТОВ "Тулс" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлового приміщення №69, що розташоване за адресою: проспект Газети "Правда", 127-А в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -58920312101), вартістю 82 114, 00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016р. порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 08.11.2016р., залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство "Цесія" (далі ПП "Цесія") та комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради (далі КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради).
01.11.2016р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов ТОВ "Тулс" до першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в якому ТОВ "Тулс" просило: 1) відстрочити сплату судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення судового рішення по справі №904/9643/16; 2) усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням №69, загальною площею 89, 7 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Газети "Правда", 127-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 58920312101, що належить на праві власності ТОВ "Тулс"; 3) судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016р. по справі №904/9643/16 (суддя Мілєва І.В.) повернуто зустрічний позов ТОВ "Тулс" і додані до нього документи без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повертаючи зустрічний позов господарський суд виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; відповідних письмових пояснень, належних і допустимих доказів позивачем в обґрунтування клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі не подано; докази направлення зустрічної позовної заяви з додатками на адресу прокуратури Дніпропетровської області, третій особі-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "Цесія" та третій особі-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради не подано.
Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ "Тулс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016р. по справі №904/9643/16 та передати справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для надання відстрочки сплати судового збору; станом на дату подання зустрічної позовної заяви фінансові обороти підприємства значно впали, що пов'язується з підвищенням цін не тільки на первинну сировину, але й на паливно-мастильні матеріали, на використанні яких також зав'язана господарська діяльність підприємства у зв'язку з чим на підприємстві скрутне фінансове становище; сплата судового збору за подання зустрічної позовної заяви у сумі 1 378, 00 грн. є значною для підприємства.
28.11.2016 року від ТОВ "Тулс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.
Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки за положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору; відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; апелянт не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами; до клопотання про відкладення розгляду справи не надано жодних доказів на його підтвердження (додано лише копію довіреності представника).
В судове засідання, яке відбулося 29.11.2016 року, представники ТОВ "Тулс", ПП "Цесія", КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 48, 49, 50-53).
Враховуючи факт належного сповіщення відповідача та третіх осіб про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представників відповідача та третіх осіб.
Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області та представник Дніпропетровської міської ради в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Порядок сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011р.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписом п. п. 2.2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" №928-VIII від 25.12.2015р., розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року становить 1 378, 00 грн.
Зустрічний позов носить немайновий характер, отже, ТОВ "Тулс" слід було сплатити судовий збір у сумі 1 378, 00 грн.
ТОВ "Тулс" до зустрічної позовної заяви не було додано докази сплати судового збору, а в зустрічному позові викладено клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі, яке мотивоване тим, що підприємство перебуває у важкому фінансовому стані, обумовленому не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.
За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року №7, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року №01-06/2093/15).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом відповідних дій є врахування ним майнового стану сторони.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору можливе за наявності доказів з боку позивача на підтвердження його неналежного майнового стану, що перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини складного матеріального становища в установленому законом порядку скаржником не доведені, належні докази на підтвердження таких обставин не надані.
За таких обставин апеляційний господарський суд зазначає, що саме лише посилання на тяжке фінансове становище товариства не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
ТОВ "Тулс" не додано до зустрічної позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а наведені ним у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не свідчать про можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України встановлена обов'язковість оформлення відправником опису вкладення та зазначено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107, що застосовується у поштовому зв'язку, затвердженій наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України №139 від 12.07.2002 року "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення".
До зустрічної позовної заяви не додано доказів надсилання її копії прокурору, третій особі-1 без самостійних вимог на стороні відповідача - ПП "Цесія" та третій особі-2 без самостійних вимог на стороні відповідача - КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.
Відповідно п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог ст. 54, ст. 56 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Тулс" на підставі п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до зустрічної позовної заяви не надано доказів сплати судового збору та докази надсилання копії зустрічної позовної заяви прокурору і третім особам, що є підставами для повернення зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на скаржника і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс", м.Київ залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016р. про повернення зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про усунення перешкод у користуванні власністю по справі №904/9643/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Л.П. Широбокова
(Повний текст постанови складений 02.12.2016р.)