Рішення від 28.11.2016 по справі 911/1415/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2016 р. Справа № 911/1415/16

за позовом публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль”, м. Київ,

до відповідачів 1) товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Дар”, м. Керч Автономної Республіки Крим,

2) товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд”, м. Донецьк,

3) товариства з обмеженою відповідальністю “Альтком” Інвест-Строй”, м. Донецьк,

4) товариства з обмеженою відповідальністю “Донбассжилстрой”, м. Донецьк,

5) публічного акціонерного товариства “Тельманівський кар'єр”, с. Гранітне Волноваського району Донецької обл.,

6) товариства з обмеженою відповідальністю “ДАЕМ”, м. Донецьк,

7) товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, м. Донецьк,

8) товариства з обмеженою відповідальністю “Дорстрой” (код 30645523), м. Донецьк,

9) товариства з обмеженою відповідальністю “Дорстрой” (код 31660851), м. Донецьк,

10) товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельна компанія”,

м. Донецьк,

11) товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомплект”, м. Донецьк,

12) товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, м. Маріуполь Донецької обл.,

про стягнення 318 963,09 доларів США та 759 312,27 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 07.07.2016 № 420/16;

відповідачів 1-12: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.04.2016 № 1600000/8/1365 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Дар”, м. Керч Автономної Республіки Крим, товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд”, м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю “Альтком” Інвест-Строй”, м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю “Донбассжилстрой”, м. Донецьк, публічного акціонерного товариства “Тельманівський кар'єр”, с. Гранітне Волноваського району Донецької обл., товариства з обмеженою відповідальністю “ДАЕМ”, м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж”, м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю “Дорстрой” (код 30645523), м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю “Дорстрой” (код 31660851), м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельна компанія”, м. Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомплект”, м. Донецьк та товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, м. Маріуполь Донецької обл., в якому просить стягнути 318 963,09 доларів США та 759 312,27 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 27.06.2008 між відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» (банк, кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (позичальник) було укладено кредитний договір № 010/10-2/319, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в межах ліміту кредитування в розмірі 804 173,00 доларів США грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом за ставкою 15,5 %. В подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими змінювався кінцевий строк погашення кредиту, процентна ставка та інші умови кредитного договору. Зокрема додатковою угодою від 10.12.2013 сторонами визначено остаточну дату погашення кредиту 01.04.2014, погоджено графік сплати прострочених процентів з 31.01.2014 по 31.03.2014 та встановлено фіксовану процентну ставку 13% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником, банком було укладено договори поруки: від 11.12.2013 №12/01-03-3/1102 з товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком» Інвест-Строй»; від 11.12.2013 №12/01-03-3/1114 з товариством з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой»; від 10.12.2013 № 12/01-03-3/1121 з публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр», від 12.12.2013 №12/01-03-3/1166 з товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд», від 11.12.2013 №12/01-03-3/1134 з товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЕМ», від 11.12.2013 № 12/01-03-3/1142 з товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», від 11.12.2013 № 12/0-03-3/1150 з товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 30645523), від 11.12.2013 № 12/01-03-3/1157 з товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 31660851), від 12.12.2013 № 12/01-03-3/1173 з товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька будівельна компанія», від 12.12.2013 №12/01-03-3/1181 з товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплект», від 11.12.2013р. №12/01-03-3/1088 з товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (поручителі), за умовами яких вищезазначені товариства зобов'язались солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 010/10-2/319 від 27.06.2008, та погодились на збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання без отримання додаткової згоди поручителів, а також погодились відповідати перед банком солідарно з правонаступниками позичальника чи іншими особами у разі укладення угоди про переведення боргу тощо.

Позивач зазначає, що позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 318 963,09 доларів США, крім того, у зв'язку з простроченням сплати процентів банком нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 759 312,27 грн.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість з позичальника товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар», а також солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком» Інвест-Строй», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕМ», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 30645523), солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 31660851), солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька будівельна компанія», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком».

Статтею 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2016 порушено провадження у справі № 911/1415/16 та призначено її до розгляду на 06.06.2016. Ухвалою від 06.06.21016 позивача було зобов'язано подати обґрунтований розрахунок пені в гривнях, розгляд справи відкладено на 17.06.2016.

Ухвалою від 17.06.2016 суд повернув без розгляду зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой» на підставі статтей 60, 63 ГПК України. Також ухвалою від 17.06.2016 за клопотанням відповідача 4 суд продовжив строк розгляду спору у справі в порядку ст. 69 ГПК України та відклав розгляд справи на 11.07.2016.

У зв'язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області віл 17.06.2016 на направлення матеріалів справи до суду вищої інстанції ухвалою від 29.06.2016 провадження у справі було зупинено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой» була повернута скаржнику. Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2016 було відмовлено у прийнятті касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой» в частині оскарження ухвали господарського суду Київської області від 17.06.2016, в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 касаційну скаргу було повернуто без розгляду. Також ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2016 було відмовлено у прийнятті касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой» в частині оскарження ухвали господарського суду Київської області від 17.06.2016, в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 касаційну скаргу було повернуто без розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2016р. було поновлено провадження у справі № 911/1415/16 та призначено її до розгляду на 28.11.2016.

В судовому засіданні 28.11.2016 представник позивача надав свої пояснення по суті позову та просив суд позов задовольнити. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що відповідачі належним чином повідомлялись судом про дату та час судового засідання, а також те, що інформація про судові засідання була розміщена на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, відповідно до права суду, наданого ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», м. Київ (далі по тексту - ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»), до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар», м. Керч Автономної республіки Крим (далі по тексту - ТОВ «Фірма «Дар»), товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд», м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ «Гранд»), товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком» Інвест-Строй», м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ «Альтком» Інвест-Строй»), товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой», м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ «Донбассжилстрой), публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», с. Гранітне Волноваського району Донецької області (далі по тексту - ПАТ «Тельманівський кар'єр»), товариства з обмеженою відповідальністю ДАЕМ, м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ «ДАЕМ»), товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ «Донспецмонтаж»), товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 30645523), м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ «Дорстрой» (30645523), товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 31660851), м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ «Дорстрой» (31660851), товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька будівельна компанія», м. Донецьк (далі по тексту «Донецька будівельна компанія»), товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект», м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ «Будкомплект»), товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту ТОВ «ШБ «Альтком»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

27.06.2008 між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» (кредитор) та ТОВ «Фірма «Дар» (позичальник) було укладено кредитний договір № 010/10-2/319 (відновлювальна кредитна лінія), відповідно до якого кредитор, на умовах забезпечення, цільового використання, строкового повернення та плати за користування, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в межах ліміту кредитування у сумі 804 173,00 доларів США на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит до 21.06.2009 року включно (пункти 1.1, 1.2, 3.1).

Видача кредиту відбувається шляхом перерахування суми кредиту у безготівковій формі з позичкового рахунку на транзитний рахунок з метою продажу на міжбанківському валютному ринку з подальшим зарахуванням гривневого еквіваленту на поточний рахунок позичальника та шляхом сплати платіжних документів (пункт 3.4).

За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 15,5 % річних (пункт 1.3). Проценти нараховуються за фактичне число днів користування кредитом на залишок заборгованості починаючи від дня надання кредиту до повного погашення заборгованості (пункт 3.5). Про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки, нова процентна ставка починає діяти з 21 дня після відправлення кредитором листа (пункт 3.8.1). Рішення про зменшення процентної ставки може бути прийняте без повідомлення позичальника (пункт 3.8.1).

Кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, включаючи нараховані проценти та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 та/або пункту 3.8; невиконання позичальником умов укладених договорів забезпечення, значного погіршення фінансового стану позичальника, прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію, або порушення справи про банкрутство позичальника (пункт 7.3).

За порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення (пункт 10.2).

Додатковою угодою №010/10-2/319/1 від 19.05.2009 сторони погодили остаточний строк повернення кредиту до 30.06.2009 включно.

Додатковою угодою №010/10-2/319/2 від 30.09.2009 сторони погодили остаточний строк повернення кредиту до 24.10.2009 включно.

Додатковою угодою №010/10-2/319/3 від 30.12.2009 сторони виклали кредитний договір в новій редакції, відповідно до умов якої:

Кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в межах ліміту кредитування у сумі 804 173,00 доларів США на ведення фінансово-господарської діяльності, а позичальник зобов'язується повернути кредит до 24.01.2010 включно (пункт 1.1, 1.2).

Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки 15,5% річних (пункт 2.1). Проценти сплачуються щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця та остаточно при погашенні кредиту. Кредитор має право в односторонньому порядку на власний розсуд без згоди позичальника змінити процентну ставку у разі настання подій, які мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів установи кредитора і не залежать від волі сторін. У пункті 3.1 наведено перелік таких випадків. Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про нову (скориговану) процентну ставку протягом 2 банківських днів з дати прийняття рішення (пункт 3.3). У разі незгоди з новою процентною ставкою позичальник повинен повідомити про це кредитора та в строк до 30 днів з дати направлення повідомлення виконати всі зобов'язання по кредиту без сплати комісії за дострокове повернення кредиту (пункт 3.4).

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, включаючи проценти, пеню, штрафи та інші платежі (стаття 8 договору).

За порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла на час виникнення заборгованості починаючи з наступного дня, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконано та по день виконання простроченого зобов'язання включно (пункт 14.4).

Додатковою угодою №010/10-2/319/4 від 26.04.2010 сторони погодили остаточний строк повернення кредиту до 24.04.2010 включно.

Додатковою угодою №010/10-2/319/5 від 23.07.2010 сторони погодили остаточний строк повернення кредиту до 13.12.2010 включно.

Додатковою угодою №010/10-2/319/6 від 13.12.2010 сторони погодили остаточний строк повернення кредиту до 01.02.2011 включно, а також встановили, що проценти за період серпень-квітень 2010 позичальник сплачує до 01.02.2011.

Додатковою угодою №010/10-2/319/7 від 29.12.2010 сторони погодили зміну базової процентної ставки в розмірі 11% річних.

Додатковою угодою №010/10-2/319/8 від 01.02.2011 сторони погодили остаточний строк повернення кредиту до 20.01.2012 включно, а також погодили, що проценти за період серпень 2009 - квітень 2010 та листопад 2010 - грудень 2010 позичальник сплачує в строк до 20.01.2012р, встановивши графік погашення позичкової заборгованості.

Додатковою угодою №010/10-2/319/9 від 01.02.2011 сторони змінили порядок сплати процентів, встановивши сплату не пізніше останнього робочого місяця, наступного за поточним.

Додатковою угодою №010/10-2/319/10 від 10.12.2013 сторони погодили остаточний строк повернення кредиту до 01.04.2014 включно, встановили фіксовану процентну ставку 13% річних, погодили, що проценти за користування кредитом, нараховані та несплачені позичальником станом на 19.12.2013р. в сумі 318 963,09 доларів США, будуть сплачені згідно графіку трьома платежами: 154 087,00 доларів США - до 31.01.2014, 154 087,00 доларів США - до 28.02.2014, 10 789,09 доларів США - до 31.03.2014.

Також сторонами погоджено порядок зарахування отриманих від позичальника платежів: погашення простроченої основної суми заборгованості, погашення основної суми заборгованості, сплата прострочених процентів, сплата процентів, комісій, сплата прострочених комісій: сплата пені та штрафів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи, а саме з копій меморіальних валютних ордерів та платіжних доручень вбачається, що банком надавалися позичальнику кредитні кошти в межах встановленого договору ліміту. Відтак, суд встановив, що банк належним чином виконав свої договірні зобов'язання за кредитним договором від 27.06.2008 № 010/10-2/319 (в редакції додаткових угод).

Водночас, вбачається, що позичальник здійснив повернення основної суми кредиту, а саме сплатив 13.12.2013 - 150 087,00 доларів США, 18.12.2013 - 167 500,00 доларів США, 19.12.2013 - 485 973,00 доларів США.

Разом із тим, позичальник не виконав своїх зобов'язань по сплаті процентів в сумі 318 963,09 доларів США, згідно графіку, передбаченого додатковою угодою №010/10-2/319/10 від 10.12.2013. Вказаний факт підтверджується банківськими виписками з рахунку позичальника, що містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, вимога про стягнення з позичальника ТОВ «Фірма «Дар» погодженої сторонами у додатковій угоді суми процентів 318 963,09 доларів США, і не погашеної у строки, передбачені погодженим графіком, є обґрунтованою, законною та такою, яку належить задовольнити повністю.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання із сплати процентів позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в загальній сумі 759 312,02 грн., нараховану на існуючу заборгованість за період прострочення з 13.04.2011 по 30.11.2011 та з 01.03.2014 по 27.09.2014.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно до визначення частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами кредитного договору (пункт 14.4 відповідно до додаткової угоди № 010/10-2/319/3 від 30.12.2009, якою кредитний договір було викладено в новій редакції) передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Разом із тим, відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні, в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ що діяла на момент прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2014 року по справі №909/660/14, а також в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі № 3-29гс15.

Крім того, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше встановлено наведеним пунктом договору, яким сторони передбачили нарахування пені по день фактичного виконання грошового зобов'язання включно.

Перевіривши поданий до позовної заяви розрахунок, суд встановив, що його виконано невірно. Так, позивач розраховує пеню виходячи із подвійної облікової ставки НБУ в доларах США, і отриману суму за курсом НБУ на дату подання позову переводить в гривню. Разом із тим, відповідно до вищенаведених вимог закону для цілей розрахунку пені існуючу прострочену заборгованість на кожну дату прострочення слід перевести в гривню за курсом НБУ, та на отриману суму заборгованості в національній валюті нараховувати пеню, виходячи з максимального обмеженого законом розміру - подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до вищевикладеного суд ухвалами від 06.06.2016, 17.06.2016, 08.11.2016 зобов'язував позивача привести у відповідність до вимог закону розрахунок пені. Зазначені вимоги позивачем виконані не були.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до вказаних норм закону, здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що вірно розрахована пеня за заявлений період за прострочення сплати процентів становить 304 624,09 грн. Суд звертає увагу на те, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 14.4 кредитного договору (в новій редакції) нарахувати пеню за весь час прострочення.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником, банком було укладено договори поруки: від 11.12.2013 №12/01-03-3/1102 з товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком» Інвест-Строй»; від 11.12.2013 №12/01-03-3/1114 з товариством з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой»; від 10.12.2013 № 12/01-03-3/1121 з публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр», від 12.12.2013 №12/01-03-3/1166 з товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд», від 11.12.2013 №12/01-03-3/1134 з товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЕМ», від 11.12.2013 № 12/01-03-3/1142 з товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», від 11.12.2013 № 12/0-03-3/1150 з товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 30645523), від 11.12.2013 № 12/01-03-3/1157 з товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 31660851), від 12.12.2013 № 12/01-03-3/1173 з товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька будівельна компанія», від 12.12.2013 №12/01-03-3/1181 з товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплект», від 11.12.2013р. №12/01-03-3/1088 з товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (поручителі), за умовами яких вищезазначені товариства зобов'язались солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 010/10-2/319 від 27.06.2008, зокрема повернути кредит в сумі 804 173,00 доларів США до 01.04.2014, сплатити проценти в розмірі 13% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, сплатити комісії, сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором (пункт 1.1 договорів поруки). Поручителі відповідають перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначні кредитним договором (пункт 1.2 договорів поруки).

За умовами договорів поруки, поручителі надали згоду на збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання, що виникає у разі збільшення процентів або методу нарахування процентів, збільшення заборгованості за рахунок капіталізації процентів, продовження строку користування кредитом, доповнення комісій та/або неустойок, що не потребує додаткової згоди поручителя (пункти 1.4.1 договорів поруки). Поручителі надали згоду солідарно відповідати за виконання зобов'язань правонаступниками позичальника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором (пункти 1.5 договорів поруки).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України (постанова від 5 червня 2013 р. у справі № 6-43цс13) згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності повинна бути очевидною й наданою у спосіб, передбачений договором поруки.

У постанові Верховного Суду України від 17 січня 2011 р. справа № 3-62г10/11/15, зокрема, зазначено, що якщо умовами договору поруки визначено обсяг відповідальності та передбачена можливість зміни розміру такої та їх строків, то зазначена умова договору поруки є результатом домовленості між сторонами, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 2.2 Договорів поруки передбачено, що поручитель (тобто кожен з поручителів за кожним з договорів поруки) зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (в даному випадку 01.04.2014 по тілу кредиту та по процентам, які є предметом вимог банку у даній справі згідно графіку, затвердженого додатковою угодою №010/10-2/319/10 від 10.12.2013: 154 087,00 доларів США - до 31.01.2014, 154 087,00 доларів США - до 28.02.2014, 10 789,09 доларів США - до 31.03.2014) не пред'явить вимоги до поручителя.

В Постанові ВСУ у справі №6-53цс14 від 17.09.2014р. зазначено, що аналіз ст. 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який зазначений у частині 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема і застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може. З огляду на преклюзивний характер строку поруки і обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь якої іншої вимоги до поручителя. При цьому зазначене положення не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутись з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

В Постанові ВСУ у справі №6-170цс13 від 17.09.2014р. зазначено, що виходячи з тотожної природи зобов'язань, які регулюються реченнями першим і третім частини четвертої статті 559 ЦК України та реченням другим частини четвертої цієї статті, правову конструкцію частини четвертої статті 559 ЦК України, викладену в одному абзаці, ототожнює правову природу усіх зобов'язань, преклюзивність строку дії договору поруки, необхідно дійти висновку, що такою вимогою може бути лише позов, заявлений кредитором до поручителя в судовому порядку, оскільки пред'явлення іншої вимоги суперечить правовій природі поруки як строкового зобов'язання.

Банк звернувся з позовом до позичальника та поручителів 24.04.2016 (згідно поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла позовна заява), тобто із спливом шестимісячного строку.

Разом із тим, наведені положення щодо припинення поруки при непред'явленні кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців з дати настання строку виконання основного зобов'язання застосовуються у випадку, якщо у договорі поруки такий строк не встановлено. Однак, у досліджуваних договорах поруки сторонами передбачено що:

вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань (пункт 2.2 договорів поруки;

договір діє до повного виконання забезпечених зобов'язань за кредитним договором та зобов'язань поручителя за договором поруки (пункт 7.2 договорів поруки)

за таких обставин у суду відсутні підстави вважати поруку за досліджуваними договорами припиненою.

Положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Відтак, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «Фірма «Дар» зобов'язань за кредитним договором № 010/10-2/319 від 27.06.2008, у ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» виникло право вимоги виконання зобов'язань від поручителів - ТОВ «Альтком» Інвест-Строй», ТОВ «Донбассжилстрой», ПАТ «Тельманівський кар'єр», ТОВ «Гранд», ТОВ «ДАЕМ», ТОВ «Донспецмонтаж», ТОВ «Дорстрой» (код 30645523), ТОВ «Дорстрой» (код 31660851), ТОВ «Донецька будівельна компанія», ТОВ «Будкомплект», ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком».

Водночас, позивач просить стягнути заборгованість солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком» Інвест-Строй», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕМ», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 30645523), солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (код 31660851), солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька будівельна компанія», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект», солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» та товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком».

Так, при солідарному обов'язку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Відповідно до п. 4.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України). Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.

Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Відтак, позивачем правомірно заявлено позовні вимоги про солідарне стягнення боргу з позичальника та кожного з поручителів, кожен з яких є солідарним боржником з позичальником ТОВ «Фірма «Дар» за умовами укладеного з кредитором договору поруки, але поручителі між собою не є солідарними боржниками.

Суд зазначає, що в ухвалах про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи та поновлення провадження у справі відповідачам пропонувалось надати відзив на позов або докази сплати боргу, проте ані відзиву, ані доказів сплати боргу відповідачі не надали.

Отже, з огляду на вищевикладене, враховуючи те, що судом встановлено факт наявності заборгованості позичальника перед банком, враховуючи положення договорів поруки, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачами не спростованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 318 963,09 доларів США процентів та 304624,09 грн. пені.

Додатково суд звертає увагу позивача на те, що в порядку частини четвертої статті 116 ГПК України частини 2 ст. 4 чинного Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

За таких обставин, на виконання рішення суду, після набрання ним законної сили, суд має оформити накази про стягнення коштів щодо кожного із боржників: позичальника та поручителів, із зазначенням про те, що стягнення заборгованості є солідарним. А відтак заявлення позивачем окремо вимоги про стягнення окремо з боржника тієї самої заборгованості, які стягується рішенням суду солідарно, є необґрунтованим, оскільки означає подвійне стягнення тієї самої заборгованості з позичальника.

Враховуючи, що договори поруки, укладені в забезпечення основного зобов'язання за кредитним договором, не створюють для відповідачів солідарного обов'язку щодо сплати судових витрат, витрати по сплаті судового збору (пропорційно задоволеним вимогам, а саме в сумі 126 148,67 грн.), відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів (позичальника та поручителів), як на сторін, з вини яких виник спір, в рівних частинах.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд» (83001, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, проспект Маяковського, буд. 23, ідентифікаційний код 25103758)

на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (01011, м. Київ, Печерський район, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909)

318 963,09 доларів США (триста вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три долари дев'ять центів) боргу по процентам та 304 624,09 грн. (триста чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні дев'ять копійок) пені.

3. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком» Інвест-Строй» (83001, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Челюскінців, буд. 69 А, ідентифікаційний код 32794569)

4. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассжилстрой» (83001, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Челюскінців, буд. 69А, ідентифікаційний код 32476628)

5. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» (87123, Донецька область, Волноваський район, с. Гранітне, вул. Южна, буд. 21, ідентифікаційний код 04628681)

6. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» (83023, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Харітонова, буд. 2, ідентифікаційний код 25337232)

7. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (83001, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Челюскінців, буд. 69А, ідентифікаційний код 30871714)

8. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (83060, Донецька область, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, ідентифікаційний код 30645523)

9. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (83050, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, провулок Орешкова, буд. 18, ідентифікаційний код 31660851)

10. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька будівельна компанія» (83060, Донецька область, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, ідентифікаційний код 32164774)

11. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект» (83059, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, вул. 8 Марта, буд. 34, ідентифікаційний код 30585695)

12. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704) та товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (87525, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вул. Бахчиванджи, буд. 2, ідентифікаційний код 32794511)

13. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 1-В, ідентифікаційний код 21952704)