ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.11.2016Справа №910/18060/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікс-Комплекс"
про стягнення 69631,94 грн.
Суддя: Домнічева І.О.
Представники сторін:
від позивача: Рогач В.К. - за довіреністю;
від відповідача: Шабаровський Б.В. - за довіреністю;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікс-Комплекс" про стягнення 69631,94 грн.
Позовні вимоги, мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконувались умови договору підряду 3 29/10-15-Б/СК від 29.10.16р.
Ухвалою від 10.10.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.11.2016 р.
В судовому засіданні 08.11.16р. оголошено перерву до 22.11.16р.
07.11.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.
08.11.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.
08.11.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.
21.11.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано пояснення на відзив.
22.11.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано пояснення на відзив.
29.11.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано письмові пояснення.
В судовому засіданні 22.11.16р. оголошено перерву до 29.11.16р.
В судовому засіданні 29.11.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно - консалтингова фірма «Граніт» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМІКС- КОМПЛЕКС» (підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 29/10-15-Б/СК на виконання робіт на будівництві об'єкту «Будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Білоруська, 36-а в Шевченківському районі м. Києва».
Пунктом 1.2 договору визначені перелік та обсяг робіт, зокрема монтажні роботи кабельних мереж систем автоматики, вентиляції Спорткомплексу, обсяг яких визначений у локальних кошторисах, що є, відповідно, додатками до договірної ціни № 1 (додаток № 2 до договору), (надалі - Роботи).
Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт (договірна ціна) становить 73 773,60 грн.
Додатком № 3 до договору встановлено термін закінчення виконання робіт 11- 20 грудня 2015 р.
Згідно п. 3.7.1 договору у разі необхідності здійснення за цим договором авансових платежів на придбання матеріалів, підрядник не пізніше ніж за 5 робочих днів до визначеної ним дати отримання авансу надає замовнику підписану уповноваженим представником підрядника та завірену печаткою підрядника заявку із зазначенням у ній суми, цільового призначення та дати отримання авансу, а також строку проведення оплати придбання матеріалів. Сума авансу має бути підтверджена належним чином завіреною копією рахунку - фактури постачальника матеріалів, яка додається в обов'язковому порядку до заявки.
У відповідності до п. 3.7.3 договору після отримання авансових платежів підрядник зобов'язаний провести оплату придбання матеріалів у погоджений у заявці строк та упродовж 3 робочих днів з дня такої проплати надати замовнику копію платіжного доручення, завірену печаткою підрядника, що є підтвердженням цільового використання авансу.
Відповідач звернувся до позивача з Листом № 14 від 07.12.2015 р. та № 16 від 23.12.15р. про виділення авансу у розмірі 60 000,00 грн.
Позивач на виконання п. 3.7.1 договору перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №195 від 03.02.2016 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час розгляду справи роботи за договором не виконані, договір розірваний, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 60 000,00 грн. заборгованості, 2 717,50 грн. інфляційних, 1 356,16 грн. 3% річних, 5 558,28 грн. неустойки посилаючись на ст. ст. 837,854, 882 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 10.2. Договору, Відповідач надіслав акти Позивачу для підпису:
акт за формою КБ-2в № 03/16-19 за травень 2016 року;
акт за формою КБ-2в № 03/16-20 за травень 2016 року;
акт за формою Кб-2в № 03/16-21 за травень 2016 року;
акт за формою Кб-2в № 12/15-09 за травень 2016 року.
Докази направлення вищезазначених актів містяться в матеріалах справи.
Позивачем вищезазначені акти та довідки за формою КБ-3, не підписані, мотивованої відмови від підписання цих актів суду не надано.
Крім того, факт виконання робіт підтверджується Листом Позивача № 16-04/01-76 від 18.04.16 року. У Листі вказано про те, що об'єкт (мається на увазі - будинок по вул. Білоруській, на якому Позивач виконував монтаж кабельних систем автоматики та вентиляції) зданий в експлуатацію « 11» березня 2016 року. Здача об'єкта в експлуатацію підтверджує належне виконання всього обсягу робіт за Договором відповідно до п. 2.5.1. Договору.
Окрім листа Позивача, факт введення об'єкта в експлуатацію підтверджується сертифікатом відповідності серія ІУ № 165160711656 від « 11» березня 2016 року та сертифікатом відповідності серія ІУ № 165160711649 від « 11» березня 2016 року, копії яких містяться в матеріалах справи.
Крім того, позивачем надані додаткові пояснення в яких стверджує, що ним було укладено договір з ТОВ «Компанія «Будпроект» на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт систем вентиляції та кондиціонування спортивного комплексу об'єкта. Проте, доказів у розумінні ст.. 33 ГПК України, виконання таких робіт ТОВ «Компанія «Будпроект», суду не надано.
Відповідач стверджує, що роботи виконані, передбачені Договором, у повному обсязі. Ціна виконаних Відповідачем робіт становить 62 427,07 грн. і перевищує розмір авансу.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.
Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннямиглави 61 Цивільного кодексу України.
Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З огляду на зазначене вище, суд прийшов до висновку, що Відповідач належно виконав свої зобов'язання за Договором.
14 червня 2016 р. за № 16-4/42-125 позивач на адресу відповідача надіслав повідомлення про розірвання договору підряду з проектом Угоди про розірвання договору та повернення суми авансу у розмірі 60 000,00 грн., у повідомленні посилався на положення пункту 5.1.4, підпункту 12.10.1 пункту 12.10 та пункту 15.4 вказаного договору.
У п. 5.1.4. Договору вказано, що замовник має право відмовитися від договору в будь - який час до закінчення виконання робіт шляхом направлення Підряднику відповідного письмового повідомлення з визначенням дати розірвання договору. Таке повідомлення має бути направлено Підряднику не пізніше, ніж за 15 (п'ятнадцять) днів до дати розірвання договору. При цьому Замовник зобов'язаний оплатити Підряднику фактично виконану частину робіт та вартість ресурсів, придбаних Підрядником для виконання робіт до отримання ним повідомлення про розірвання договору.
Таким чином, у разі розірвання Договору на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України, Відповідач зобов'язаний розрахуватися із Позивачем за виконані роботи.
Оскільки вимоги про стягнення інфляційних. 3% річних, неустойки, є похід мини від стягнення основного боргу, то вони також не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги не доведені,а отже, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 01.12.16 р.
Суддя І.О. Домнічева