Копія
Справа № 822/2151/16
01 грудня 2016 року 10:15м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіШевчука О.П.
при секретаріГнидюк І.А.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №178519-13 від 29.06.2016 року, -
ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року № 178519-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 44195,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 178519-13 з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відноситься до місцевих податків, встановлений рішенням сесії Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області № 23 від 19.03.2015 року, а тому його нарахування за 2015 рік є протиправним.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірне податкове повідомлення-рішення законним, а адміністративний позов - безпідставним. У задоволені позовних вимог просить відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 29.06.2016 року відповідно до підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України Кам'янець-Подільською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області прийняте податкове повідомлення-рішення № 178519-13, яким позивачу - ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік в розмірі 44195,13 грн.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
При цьому відповідно до п.4.4 ст.4 ПК України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо установлення місцевих податків, визначені ст.12 ПК України.
Згідно із ст.8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до пп.10.1, 10.2 ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені ст.12 ПК України.
Згідно із п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Наведене вище вказує на те, що безпосереднє встановлення місцевих податків, а отже і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Відповідно до пп. 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлювальних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Зазначена норма узгоджується із закріпленим у пп.4.1.9п.4.1 ст.4 ПК України, принципом стабільності. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Таким чином, для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення мало бути прийнято місцевою радою до 15.07.2014 року.
Суд встановив, що рішенням 40-ої сесії Устянської сільської ради Кам'янець - Подільського району Хмельницької області від 19.03.2015 № 23 встановлено на території Устянської сільської ради податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено положення про зазначений податок.
Згідно з ст.3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Отже, в даному випадку 2015 рік - це плановий період, 12016 рік - бюджетний період.
Таким чином, враховуючи вказані вимоги чинного законодавства України суд вважає, що рішення Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 19.03.2015 року №23 підлягає застосуванню до правовідносин з питань оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які виникли з 01.01.2016 року.
У рішенні від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки"). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (рішення у справі "Бейелер проти Італії").
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 29.06.2016 року № 178519-13, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до статті 94 КАС України сплачений позивачами судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 94,158-163,186,254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ф" №178519-13 від 29.06.2016 року.
Стягнути на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна ) грн. 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2016 року , 11:48.
Суддя/підпис/О.П. Шевчук
"Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук