КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
01 грудня 2016 року справа № П/811/1483/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_3
доГоловного управління Національної поліції в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій, скасування рішення та наказу, поновлення на посаді,-
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про включення ОСОБА_3 до списків поліцейських, які підлягають атестуванню;
- скасувати рішення Атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 21.09.2016р., яке полягає у тому, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 17.10.2016р. №244 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та призначення його старшим інспектором Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області;
- поновити ОСОБА_3 з 17.10.2016р. на посаді заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національній поліції в Кіровоградській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_3 різницю у грошовому забезпеченні за весь час виконання ним нижчеоплачуваної роботи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майор міліції ОСОБА_3 був звільнений з посади заступника начальника Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (через службову невідповідність займаній посаді). Підставою звільнення послугував висновок атестаційної комісії № 8 ГУ НП у Кіровоградській області від 21 вересня 2016 року, яким ОСОБА_3 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність.
Позивач вважає таке звільнення зі служби в поліції протиправним, що відображено у наказі Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 17.10.2016р. №244 о/с "По особовому складу", оскільки атестаційною комісією не наведено обов'язкових критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, які б свідчили про його службову невідповідність. Вказує, що рішення атестаційної комісії є суб'єктивним, атестацію проведено з незрозумілим підходом до оцінювання його особистих, ділових та професійних якостей, без жодної мотивації прийнятого рішення, так само позивач наголошує, що у відповідача не було жодних правових підстав включати його до списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, та просив його задовольнити.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що атестування позивача було проведено на підставі і у порядку, що передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, у складі атестаційних комісій були відсутні особи, які могли б не об'єктивно та упереджено прийняти рішення, вказані комісії створені з метою допомоги керівництву органів Національної поліції для якісного та неупередженого встановлення відповідності колишніх працівників міліції оновленим вимогам суспільства до поліцейських (а.с.74-78).
Так само, у судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів частини шостої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, складення постанови у повному обсязі було відкладено до 05 грудня 2016 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 в період з 05 травня 2003 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, на різних посадах, що підтверджується копією послужного списку (а.с.34-42).
Згідно із наказом Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 07 листопада 2015 року № 21 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» майора міліції ОСОБА_3, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, призначено заступником начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з присвоєнням йому спеціального звання «майор поліції» (а.с.32).
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 11.02.2016 року №70 «Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року №1465, наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 15 лютого 2016 року, створити атестаційні комісії №№ 1-7, погодити з керівництвом Національної поліції України їх персональний склад та подати на затвердження, а керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області наказано скласти списки поліцейських області, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи на поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності (а.с.26-27).
Наказом Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 08 липня 2016 року №432 «Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області», затверджено персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області у такому складі: голова комісії - підполковник поліції ОСОБА_4, головний інспектор відділу професійної підготовки управління професійного навчання Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України; секретар комісії - ОСОБА_5, інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кіровограді Департаменту патрульної поліції; члени комісії - підполковник поліції ОСОБА_6, начальник відділу спеціальних перевірок та опрацювання запитів управління супроводження персонально-довідкового обліку Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції "102" Національної поліції України; ОСОБА_7, представник Кіровоградської ГО "Бойове Братерство" (за згодою); ОСОБА_8, представник Кіровоградської ГО "Центр медико-психологічної реабілітації "Компас" (за згодою); ОСОБА_9, депутат Кіровоградської обласної ради (за згодою) (а.с.28-29).
Як вбачається із розділів І - ІІІ атестаційного листа на ОСОБА_3, майором поліції, заступником начальника відділу Кіровоградського ВП Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області 08 липня 2016 року, позивач за період проходження служби характеризується виключно із позитивної сторони, згідно із висновком прямого керівника - т.в.о. начальника Кіровоградського ВП Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області «займаній посаді відповідає», позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 24 бали із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 30 балів із 60 можливих) (а.с.60, зворот).
З рішення атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, оформленого протоколом ОП № 15.00036468.0029643 від 21 вересня 2016 року, вбачається, що членами атестаційної комісії було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме: декларація про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел, та особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення « 43 - займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність», яке підтримано за результатами головування: за - 5, проти - 0 (а.с.58-59).
Висновок атестаційної комісії було внесено до розділу ІІІ атестаційного листа позивача 21 вересня 2016 року та ознайомлено із ним ОСОБА_3 30 вересня 2016 року (а. с.60, зворот).
На підставі вищевказаного атестаційного листа 17 жовтня 2016 року т.в.о. начальника Головного управління полковником поліції ОСОБА_10 було винесено наказ №244 о/с "По особовому складу", яким призначено майора поліції ОСОБА_3 (М-066935) старшим інспектором Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в області з 17 жовтня 2016 року з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши його з посади заступника начальника відділу цього ж відділу поліції Головного управління Національної поліції в області (а.с.33).
Не погодившись з вказаним висновком Атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та наказом №244 о/с "По особовому складу", вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Відповідно до частин першої, шостої статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктами 15, 20, 21 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі Інструкція № 1465), визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.
Згідно із пунктами 12 - 14 розділу VI (Апеляційні атестаційні комісії) Інструкції №1465 апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. Рішення апеляційної атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів апеляційної атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови апеляційної атестаційної комісії. Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення. Висновки апеляційної атестаційної комісії заносяться до атестаційного листа, який підписують голова та секретар комісії, та протягом 5 робочих днів надсилаються для обов'язкового негайного виконання керівнику, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
На думку суду, оскільки рішення атестаційної комісії та апеляційної атестаційної комісії оформлюються протоколом та є обов'язковими для виконання керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, тому такі рішення у формі протоколу можуть бути самостійно оскаржені безпосередньо до адміністративного суду, незалежно від того, чи поліцейський був звільнений зі служби в поліції на підставі таких рішень. Крім того, оскільки вказані атестаційні комісії здійснювали владні управлінські функції у сфері атестування поліцейських при проходженні публічної служби, тому вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України та належними відповідачами у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач у даній справі не довів правомірності оскаржуваних рішень щодо проведення атестування позивача, з огляду на наступне.
Згідно із пунктами 9, 13 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.
За приписами частини першої статті 47, частини першої статті 58 вказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 77 цього ж Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
Частиною першою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
При цьому, згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, суд вважає, що наведений перелік випадків атестування поліцейських є вичерпним. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом не передбачено.
Як передбачено частинами четвертою, п'ятою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 1 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року №1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465), ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №1465 атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає суду підстави дійти висновку про те, що частиною першою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктом 1 розділу І Інструкції № 1465 врегульована мета проведення атестування поліцейських, тоді як підстави для атестування поліцейських визначені частиною другою статті 57 вказаного Закону та пунктом 3 розділу І зазначеної Інструкції.
Крім того, аналізуючи положення частини другої статті 57 Закону, суд приходить до переконання, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність.
Відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465), належить включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону.
Викладене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що відображена у Постанові Пленуму «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації» від 29.09.2016р. №11.
Судом встановлено, ОСОБА_3 як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, згідно із наказом Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 07 листопада 2015 року №14 о/с «По особовому складу», відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», призначено заступником начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з присвоєнням йому спеціального звання «майор поліції» (а.с.32).
Враховуючи, що розділом ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено винятків щодо атестування осіб, які були працівниками міліції та прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, тому на таких осіб поширюються загальні вимоги законодавства щодо підстав та порядку проведення атестування поліцейських.
Як вбачається із преамбули та пункту 1 наказу т.в.о. начальника управління Національної поліції у Кіровоградській області від 11.02.2016 року №70 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області», з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 15.02.2016 року (а.с.26-27).
Водночас, у вказаному наказі не зазначені підстави, які передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», для атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області та підпорядкованих підрозділів, в тому числі позивача.
При цьому, судом критично оцінює таке посилання відповідачем на ч.2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» у вказаному наказі, оскільки мета атестування, визначена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Разом з тим, цей наказ не визначав перелік осіб, які підлягають атестуванню.
Жодного іншого документа (переліку), який би визначав, що ОСОБА_3 підлягає атестації або що відносно нього буде проведено атестування, відповідач не надав. Відсутній також і інший наказ органу поліції, відмінний від зазначеного наказу, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню за однією з підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Між тим, суд зауважує, що у зазначеному наказі були відсутні посилання на те, що атестування проводиться у зв'язку з виникненням підстав (передумов) для вирішення питання про призначення певних осіб на вищу посаду, заміщення якої здійснюється без проведення конкурсу чи для вирішення питання про їх переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Таким чином, із наведеного слідує, що рішення органу поліції про атестування конкретного поліцейського (рішення органу поліції про затвердження переліку поліцейських, які підлягають атестуванню) із зазначенням підстав атестування є процедурною передумовою атестування, без якої атестування вважається безпідставним.
В судовому засіданні встановлено, що інших рішень щодо атестування ОСОБА_3, Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області не приймалося, заяв на призначення на вищу посаду позивач керівнику не подавав, документальних доказів невиконання або неналежного виконання службових обов'язків позивачем що потягло за собою необхідність вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність суду не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що атестування ОСОБА_3 проводилося без наявності відповідного рішення про проведення атестації та за відсутності підстав визначених ч.2 ст.57 Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач пропрацював на посаді менше одного року.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Суд вважає, що вказане нормативне положення слід застосовувати до відносин із атестування працівників, оскільки не суперечать положенням Закону України «Про Національну поліцію», а тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.
Згідно із пунктом 2 розділу І (Загальні положення) Інструкції №1465 керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ (Атестаційні комісії) цієї ж Інструкції у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії: атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.
Пунктами 3, 4 розділу ІІ (Атестаційні комісії) Інструкції №1465 визначено, що до складу атестаційних комісій входять: в атестаційних комісіях органів поліції: голова комісії та секретар комісії визначаються керівником органу поліції за погодженням із Головою Національної поліції України. У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації. Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.
За змістом пункту 1 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.
Пунктами 3, 8 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) вказаної Інструкції передбачено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці. В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
За приписами пункту 9 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
З матеріалів справи встановлено, що на поліцейського ОСОБА_3 безпосереднім керівником (т.в.о. начальника Кіровоградського ВП Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області) було складено атестаційний лист, у якому відображені відомості, передбачені пунктом 8 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, та зроблено висновок прямого керівника (т.в.о. начальника Кіровоградського ВП Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області ОСОБА_11О.) про те, що позивач займаній посаді відповідає (а.с.60).
Пунктом 10 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465 передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Між тим із атестаційного листа, позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 24 бал із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 30 балів із 60 можливих) (а.с.60 зворот), тобто, позивач набрав більше, ніж мінімальну кількість балів за тестом на загальні здібності та навички.
За приписами пунктів 11, 12 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Пунктами 15, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Згідно із пунктами 20, 21 цього ж розділу вказаної Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.
Із рішення атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, оформленого протоколом ОП №15.00036468.0029643 від 21.09.2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення «займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність», яке підтримано за результатами головування: за 5, проти 0 (а.с.58).
Проте, у протоколі ОП №15.00036468.0029643 від 21.09.2016 року взагалі не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення.
Зокрема, у вказаному протоколі не відображено хід проведення співбесіди, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення. Буд-яких інших документів, крім зазначеного протоколу, де були б відображені мотиви прийнятого щодо позивача рішення, відповідачами не надано.
В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, у зазначеному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_3
Всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачі не подали суду доказів, на підставі яких атестаційна комісія №8 Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області прийняла рішення відносно позивача про невідповідність займаній посаді та необхідність переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність.
Так, відповідач наголошує на незадовільних результатах тестування як на обставину, що свідчить про службову невідповідність позивача.
Водночас, згідно з пунктом 10 розділу ІV Інструкції мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів. Матеріали справи засвідчують, що за наслідками тестування позивач дійсно набрав кількість балів, меншу за мінімальний рівень. Відповідно до положень Інструкції результати тестування в обов'язковому порядку враховуються атестаційною комісією при прийняті рішення за наслідками атестування.
Однак, на думку суду, результати тестування не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
При цьому, суд враховує, що наявними у справі письмовими доказами вказаний висновок атестаційної комісії (а саме, викладені в ньому обставини: низькі знання законодавства та нормативних актів, які регламентують діяльність МВС) об'єктивно не підтверджений належними та допустимими доказами.
Суд звертає увагу, що негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що дається атестаційною комісією з повним ігноруванням викладеної в атестаційному листі позитивної характеристики стосовно атестованого за кожною з наведених обставин, не може вважатися обґрунтованою.
Так, в атестаційному листі на ОСОБА_3 відображені позитивні відомості про нього (зокрема, щодо результатів службової діяльності згідно з функціональними обов'язками, в т. ч. з наведенням даних щодо кількості виявлених адміністративних, кримінальних правопорушень, під його керівництвом забезпеченні охорони публічного порядку на території м.Кіровограда при проведенні заходів різнопланового характеру; його дисциплінованості, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, почуття особистої відповідальності, стійкості моральних принципів, сміливості, рішучості, організованості, засобами та прийомами індивідуального захисту та активної оборони тощо) із висновком прямого керівника про відповідність займаній посаді.
За період служби в органах внутрішніх справ та поліції позивач мав 17 заохочень та 13 стягнень, які є недіючими, пройшов навчання в системі службової підготовки та за підсумками 2014-2015 начального року отримав загальну оцінку з професійної підготовки «задовільно», що підтверджується довідками УКЗ ГУ Національної поліції у Кіровоградській області від 29.07.2016 року (а.с.37-39), послужним списком (а.с.43-47). Позивач також успішно пройшов тестування на застосування загальних навичок та професійне тестування.
Крім того, у вказаному протоколі атестаційної комісії не відображено, з яких мотивів виходила атестаційна комісія, приймаючи рішення про невідповідність позивача займаній посаді, та вважаючи за необхідне прийняти рішення про необхідність його переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що при атестуванні позивача не були дотримані вимоги пункту 2 розділу І (Загальні положення) Інструкції №1465, відповідно до якого керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються, виходячи з такого.
При цьому, суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається, що до атестаційних комісій були включені представники громадськості, щодо яких відсутні відомості про їх репутацію, вік, освіту, професійні та моральні якості, а відтак і про здатність об'єктивно та професійно оцінити службову діяльність поліцейських.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що при атестуванні позивача не були дотримані вимоги пункту 2 розділу І Інструкції №1465, відповідно до якого керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
Для повного всебічного об'єктивного з'ясування всіх обставин справи у відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України судом в якості свідка викликався секретар атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області.
В судовому засіданні допитний в якості свідка секретар атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області ОСОБА_5 пояснив, що у протоколі не повністю відображені питання, які задавалися поліцейському та наголошував, що комісія дійшла висновку про низький освітній рівень ОСОБА_3, тому останній займаній посаді не відповідає.
Проте, суд критично оцінює такі покази свідка, оскільки з матеріалів справи, суд не вбачає підстав щодо невідповідності ОСОБА_3 займаній посаді.
З приводу Довідки щодо результатів психофізіологічного дослідження з використанням поліграфу поліцейського ОСОБА_3, який проходить атестацію в Національній поліції України від 29.08.2016 р. №141 (а.с.61-62), яким відповідач обґрунтував звільнення позивача з посади заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національній поліції в Кіровоградській області, то суд вважає цю Довідку недостатнім доказом службової невідповідності поліцейського, з огляду на наступне.
По-перше, ч.2 ст.50 Закон України «Про Національну поліцію» передбачає єдиний випадок застосування поліграфа - це перевірка громадян України, які виявили бажання вступити на службу в поліцію.
Натомість, ОСОБА_3 з 07.11.2015р. вже прийнятий на службу до поліції на постійній основі.
По-друге, відповідно до Інструкції щодо застосування комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України, яка затверджена наказом МВС України №842 від 28.07.2004р., висновки спеціаліста-поліграфолога мають вірогідний, орієнтувальний характер.
На думку суду, оскільки висновки психофізіологічного тестування з використанням комп'ютерного поліграфу носять вірогідний характер (не виключається протилежний варіант), вони можуть бути враховані лише під час прийняття позитивних для особи рішень (прийняття на службу, просування на вищу посаду та ін.), та слугувати мотивом не прийняття такого рішення, у разі дискреційності повноваження суб'єкта.
Вірогідний характер висновків психофізіологічного тестування не дає можливості використовувати їх в якості підстав при прийнятті негативних для особи рішень (звільнення, притягнення до відповідальності та ін.), оскільки неможливо карати особу на підставі припущень.
В судовому засіданні залишилось непоясненним відповідачами, що саме стало підставою для такого суворого висновку про службову невідповідність позивача, за умови того, що він позитивно характеризується по службі, має освіту та досвід роботи за спеціальністю, отримав позитивні оцінки з заліків з професійної підготовки.
Атестація - це комплексна процедура, яка повинна оцінювати всі відомості щодо поліцейського, в перше чергу, виконання ним своїх службових обов'язків.
У цьому ж випадку процедура атестації була підмінена суб'єктивними враженням від нетривалої співбесіди, лише на підставі якої прийнято рішення про службову невідповідність.
Відомості про належне виконання позивачем своїх службових обов'язків, об'єктивні відомості про його високі знання та кваліфікацію, атестаційною комісією проігноровано, а висновки, зроблені на підставі припущень та сумнівів.
Це суперечить вимогам ч.1 ст.57 Закону та п.15 Інструкції №1465, відповідно до яких атестаційні комісії приймають рішення на підставі всебічного та глибокого розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського.
Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 11.03.14 у справі №21-13а14 метою проведення атестації є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Тобто, під час проведення атестації, для висновку про службову невідповідність поліцейського необхідно встановити, що він не при яких обставинах не може бути залишений на службі.
Разом з тим, суд наголошує, що у атестаційної комісії немає абсолютної свободи на ухвалення рішень про службову невідповідність поліцейського, без наявності на це об'єктивних підстав.
Для висновку про службову невідповідність поліцейського повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчить про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушень дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок та ін.
Зазначені негативні факти повинні бути задокументовані у атестаційному листі та інших матеріалах, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За відсутністю у атестаційному листі та інших матеріалах, які були зібрані на поліцейського, будь-яких фактів, які його негативно характеризуються або свідчать про неналежне виконання своїх службових обов'язків, атестаційна комісія позбавлена можливості робити висновки про його службову невідповідність.
В іншому випадку, виходило б, що атестаційна комісія наділена необмеженими повноваженнями щодо безпідставного звільнення поліцейських, що суперечить ст.43 Конституції України, якою громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до п.5.2 Рішення Конституційного Суду України від 08.07.03 у справі №1-25/2003 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) №1-25/2003 однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівників. Результати проведення атестації не є підставою для звільнення державного службовця. Відповідно до Положення атестаційна комісія на підставі аналізу виконання основних обов'язків, складності виконуваної роботи та її ефективності приймає стосовно державного службовця рішення про його відповідність або невідповідність займаній посаді, яке має рекомендаційний характер. За результатами атестації остаточне рішення приймає керівник державного органу.
Зазначені гарантії, від незаконного звільнення, викладенні у Рішенні КСУ стосуються і позивача.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
В Рішенні Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Проте, з матеріалів справи, які були детально досліджені судом, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що саме призвело до прийняття рішення про службову невідповідність, відтак таке рішення не можна вважати правомірним та обґрунтованим.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення атестаційної комісії прийняте з порушенням вимог законодавства, оскільки у цьому рішенні, оформленому відповідним протоколом, не зазначено мотивів прийняття саме такого рішень, у них не відображено хід проведення співбесіди, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийнято рішення, не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_3, а наявними у справі письмовими доказами вказані висновки атестаційних комісій об'єктивно не підтверджені.
З наведених вище підстав позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області щодо проведення атестації ОСОБА_3, визнання протиправними та скасування рішення атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 21.09.2016 року підлягають до задоволення.
Одночасно, враховуючи, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 17.10. 2016 року №244 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача з посади заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та призначення його старшим інспектором Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області був прийнятий на підставі висновку атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 21.09.2016 року, яке судом визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому також підлягають до задоволення позовні вимоги скасування наказу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області від 17.10.2016 року №244 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та призначення його старшим інспектором Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2.4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
В рішеннях Європейського Суду з прав людини - справа «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року, «Єфименко проти України» від 18 липня 2006 року, які згідно до положень статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною, суд неодноразово наголошував, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує ефективний засіб юридичного захисту.
Згідно статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Отже, гарантування кожному права на захист від незаконного звільнення є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародному пакту про громадські та політичні права.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, оскільки рішення атестаційних комісій стосовно невідповідності позивача займаній посаді жодним чином не мотивовані, зважаючи, що ОСОБА_3 незаконно звільнили з посади заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення зі служби з позивача, а також поновити його на службі в органах Національної поліції України на посаді заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За змістом частин першої, четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов - задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про включення ОСОБА_3 до списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
3.Скасувати рішення Атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 21.09.2016 року, яке полягає у тому, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність.
4.Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 17.10.2016 року №244 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та призначення його старшим інспектором Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
5.Поновити ОСОБА_3 з 17.10.2016 року на посаді заступника начальника відділу Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національній поліції в Кіровоградській області.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 грудня 2016 року.
Суддя Р.В. Жук