Справа № 609/302/15-ц
"05" грудня 2016 р. Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді Ящук Т.М.
за участю секретаря Кравчук Л.М.
з участю заявника ОСОБА_1
представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ , заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення.
Заявник ОСОБА_1І звернувся до суду із заявою, в якій просить винести додаткове рішення, яким стягнути із відповідача ОСОБА_3 в його користь судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2165 грн. 90 коп., витрат за проведення будівельно- технічної експертизи в сумі 3205 грн. 82 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн.
В судовому засіданні заявник та його представник вимоги заяви підтримали та просять стягнути із відповідача ОСОБА_3 судові витрати , які складаються із судового збору в сумі 2165 грн. 90 коп., витрат за проведення будівельно- технічної експертизи в сумі 3205 грн. 82 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн., оскільки рішення суду від 12 жовтня 2016 року прийняте на користь позивача.
Суд, перевіривши вимоги заяви, вислухавши пояснення заявника та його представника , вважає, що заява не підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати право власності на ? частину житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в м. Шумськ вул. Чирянка, 22 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 по заповіту.
В ході судового розгляду позивач ОСОБА_1 кілька разів змінював та уточнював свої позовні вимоги, останньою заявою він просив визнати за ним право власності на 27/50 частини житлового будинку, що в м. Шумськ вул.. Чирянка, 22 в порядку спадкування по заповіту після смерті ОСОБА_4 та виділити йому приміщення в житловому будинку, які перебували у власності померлої на день смерті.
Рішенням Шумського районного суду від 12 жовтня 2016 року було позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано за гр. ОСОБА_1 право власності на 27/50 частини житлового будинку, що в м. Шумськ вул. Чирянка, 22 Тернопільської області в порядку спадкування по заповіту від 05 лютого 2014 року, посвідченого Іловицькою сільскою Радою Шумського району Тернопільської області після смерті ОСОБА_4, яка померла 02 вересня 2014 року в м. Шумськ Тернопільської області.
Виділено в користь ОСОБА_1 27/50 частини житлового будинку , що в м. Шумськ вул. Чирянка, 22 : приміщення: 1-1 підвал, площею 6,66 кв.м, 1-2 підвал, площею 16,89 кв.м., 1-3 підвал , площею 8,51 кв.м., разом по підвальному приміщенні, 32,06 кв.м, 1-1 поверх: 1-1 коридор, площею 8,03 кв.м, 1-2 кухню, площею 11,76 кв.м., 1-3 кухню, площею 6,44 кв.м., 1-4 житлову кімнату , площею 11,31 кв.м., 1-5 житлову кімнату, площею 19,79 кв.м., 1-6 житлову кімнату , площею 12,96 кв.м., 1-7 кладову , площею 1,83 кв.м., що становить 72,12 кв.м.
Підставою звернення до суду із даним позовом стала відмова приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Приватний нотаріус в постанові послався на те, що позивач на підтвердження права власності за померлою на нерухоме майно в м. Шумськ вул. Чирянка, 22 представив дублікати, видані 25 червня 2015 року державним нотаріальним архівом Тернопільської області , а ОСОБА_3- надав копію рішення Шумського районного суду від 13.03.2013 року про належність житлового будинку № 22 по вул. Чирянка, 22 м. Шумськ йому в цілому.
В ході судового розгляду було призначено будівельно- технічну експертизу у зв»язку із тим, що за свого життя померла заповідачка ОСОБА_4 не вирішила питання щодо виділення їй частки в нерухомому майні, а відповідач ОСОБА_3 це здійснював на підставі рішення Шумського районного суду від 26.03.2013 року та ухвали суду від 26.06.2013 року .
Спору щодо нерухомого майна, право власності на яке набула за свого життя померла ОСОБА_4 , а відповідно позивач набув права спадкувати, між сторонами по даній цивільній справі не було, відповідач спір мав лише відносно тієї частки нерухомого майна, власником якої він був визнаний за життя померлої ОСОБА_4, а відповідно його частку у праві спільної часткової власності суд не розглядав і відносно неї ніякого рішення не приймав.
Тому вважає, що судові витрати, які поніс позивач стосуються лише тієї частки нерухомого майна, право на яку набула за свого життя померла заповідачка і яку він успадкував в судовому порядку , однак не відносно якоїсь спірної частини із відповідачем, а тому у винесенні додаткового рішення про стягнення судових витрат із відповідача в користь позивача слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 220 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у винесенні додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_3 в його користь судових витрат, які складаються із судового збору в сумі 2165 грн. 90 коп., витрат за проведення будівельно- технічної експертизи в сумі 3205 грн. 82 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн.
Ухвала вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, які не приймали участь в судовому засіданні протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_6