Справа № 523/13106/16-к
Провадження №1-кп/523/583/16
05.12.2016
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016161490000265 від 21.04.2016 р.
стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Термез, Республіка Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистан, який має право на постійне проживання в Україні (довідка № 3327817858 від 14.03.2016 р.), який працює поваром у ФОП ОСОБА_6 , не одруженого, раніше не засудженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України, -
Як вбачаться із обвинувального акту, у вечірній час доби 21 квітня 2016 року, ОСОБА_7 в ході раптово виниклого конфлікту з батьком, на агресію з боку останнього, наніс ОСОБА_8 близько чотирнадцяти колото-різаних поранень в різні частини тіла, які ускладнились розвитком геморагічного шоку та викликали смерть потерпілого на місці події.
Згідно висновку судово-медичної експертизи проведеної по справі, смерть ОСОБА_9 знаходиться в прямому причинному зв'язку з різаною раною шиї, ран грудної клітки і черевної порожнини, проникаючих в плевральні та черевну порожнину, з ушкодженнями легенів, навколосерцевої сумки, серця, нижньої полої вени та лівої нирки і крововиливом в плевральні та черевну порожнину.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, за викладеними в обвинувальному акті обставинами визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, не оспорював обставин скоєння кримінального правопорушення, та пояснив, що у вечірній період часу 21 квітня 2016 року, між ним та його батьком ОСОБА_10 стався обопільний конфлікт, який перетворився у бійку. Конфлікт супроводжувався висловлюванням образ на адресу ОСОБА_4 та приниженням його честі і гідності. Під час конфлікту ОСОБА_11 взяв зі столу кухонний ніж та почав наносити ОСОБА_12 в область тулубу удари, після чого обвинувачений вибив з рук батька ніж, потім підняв його з підлоги і почав наносити удари ножем в різні частини тіла ОСОБА_9 . Після того як ОСОБА_11 впав та перестав подавати ознаки життя, обвинувачений зрозумів що накоїв, викликав швидку допомогу, з місця скоєння злочину не втікав, сприяв розкриттю злочину.
В той же час обвинувачений зазначив, що дуже шкодує про скоєне ним протиправне діяння, проте пояснив, що це стало наслідком того, що конфлікт супроводжувався висловлюванням образ на його адресу, також батько часто бив його без приводу, виганяв з дому та вважав своєю власністю.
Оскільки, ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєння злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази, які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду справи, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, свідка та вивченням експертиз і характеризуючих матеріалів кримінального провадження.
Отриманні показання обвинуваченого, повністю підтверджуютьсядопитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що конфлікти між ОСОБА_14 і його батьком носили систематичний характер, виникали на побутовому ґрунті, батько вважав брата невдахою, загиблий неодноразово бив обвинуваченого, але брат ніколи руку на батька не підіймав, на образи на свою адресу не реагував.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 23.08.2016 р. - в момент здійснення злочину ОСОБА_7 , 1991 року народження, перебував в стані кумулятивного афекту, що виник внаслідок нагромадження емоційної напруги в умовах тривалої психотравмуючої ситуації на фоні тривалого стресу, що супроводжувався внутрішньо-особистісним конфліктом та станом фрустрації. Зазначений емоційний стан значно впливав на свідомість та діяльність обвинуваченого, знижуючи підконтрольність поведінки свідомості та здатність до прогнозування можливих наслідків вчинених ним дій.
Аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального акту, дозволяє суду дійти висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочинного діяння, і вивчені докази суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми для постановлення вироку.
Таким чином, суд дійшов висновку що до винуватості ОСОБА_4 у скоєні злочину, передбаченого ст. 116 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства та систематичного знущання з боку потерпілого.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд, у відповідності зі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
До обставин, які згідно ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання нім своєї провини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання обвинуваченому, судом враховується його молодий вік, та сімейний стан, враховується і те, що до здійснення інкримінованого ОСОБА_12 кримінального правопорушення він раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, є особою раніше не судимою, вперше скоїв вищевказаний злочин, має право на постійне проживання в Україні та є працевлаштованою особою з міцними соціальними зв'язками, також судом враховуються і висновки судово-психіатричної експертизи.
Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому судом враховується що дружина загиблого ОСОБА_9 - ОСОБА_15 та його син ОСОБА_16 були повідомлені про право подати заяву про залучення їх до провадження як потерпілих, однак відмовились скористатися вказаним правом, подали до суду письмові характеристики на ОСОБА_4 , просили його суворо не карати.
Судом враховується, що відповідно до вимог ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети, яка передбачає не тільки кару, а й виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
Також, при призначенні покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, вперше вчинив злочин, за місцем мешкання та роботи характеризується з позитивної сторони, з місця скоєння злочину не втікав, не переховувався від слідства та суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, давши оцінку всім обставинам даного кримінального провадження, суд вважає що перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, можливе з такою мірою покарання, як обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України
Згідно обвинувального акту загальна вартість проведених в ході досудового розслідування експертиз становить 21569 (двадцять одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 32 коп., у зв'язку із чим вказані витрати на залучення експертів належить стягнути з обвинуваченого.
Питання про долю речових доказів по даним матеріалам кримінального провадження, суд вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України не може, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних даних про вказані речові докази, в реєстрі матеріалів досудового розслідування такі данні також відсутні.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.116 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України покарання вважати умовним, та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно ч. 1 п.1, 2 та ч. 2 п. 2 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 виконувати покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися на реєстрацію.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 21569 (двадцять одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять ) грн. 32 коп.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1