28.11.2016 року Справа № 904/4180/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Подобєда І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився;
від відповідача-1: Галка І.В., представник, довіреність №23/09-1 від 23.09.2015 року;
від відповідача-2: представник у судове засідання не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 року у справі №904/4180/16
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпроммонтаж", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідряд Сервіс", м. Одеса
про визнання недійсними договору поставки №2/12 від 31.08.2012 року та специфікації №1 від 03.09.2012 року до договору поставки №2/12 від 31.08.2012 року,
У травні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Євраз Суха Балка" (надалі - ПАТ "Євраз Суха Балка") звернулось до Господарського суду Дніпропетровьскої області з позовною заявою про визнання недійсними договору поставки №2/12 від 31.08.2012 року та специфікації №1 від 03.09.2012 року до договору поставки №2/12 від 31.08.2012 року, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжпроммонтаж" (надалі - ТОВ "Криворіжпроммонтаж") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпідряд Сервіс" (надалі - ТОВ "Спецпідряд Сервіс").
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 року у справі №904/4180/16 (суддя Новікова Р.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
Місцевий господарський суд, прийнявши рішення, виходив з того, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права; таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулась, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, та позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення його права та охоронюваного законом інтересу договором поставки №2/12 від 31.08.2012 року та специфікацією №1 від 03.09.2012 року до нього.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апелянтом подано клопотання, яким він просить суд призначити у справі №904/4180/16 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на розгляд та вирішення експерта поставити наступні питання:
- Чи підтверджуються документально понесення ТОВ «Криворіжпроммонтаж» витрат на ремонт (відновлення) навантажувача ковшового шахтного НКШ заводський № 152, навантажувача ковшового шахтного заводський № 151, електровоза шахтного контактного 14 КА зав. № 141, електровоза шахтного контактного 14 КА заводський № 142, установки шахтної бурової УБШ 207 заводський № 161, в період часу з 23.03.2012 до 03.09.2012, отриманого від ТОВ "Спецпідряд Сервіс"за договором поставки N2/12 від 31.08.2012 року?
На розгляд експертам з почеркознавчої та технічної експертизи документів поставити наступні питання:
- Чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Криворіжпроммонтаж» у той час, яким датований договір поставки №2/12 від 31.08.2012 року, укладений між ТОВ «Криворіжпроммонтаж» та ТОВ "Спецпідряд Сервіс"?
- Чи виконано підпис від імені директора ТОВ «Криворіжпроммонтаж» Пилипенка Володимира Григоровича на договорі поставки №2/12 від 31.08.2012 року, укладеного між ТОВ «Криворіжпроммонтаж » та ТОВ "Спецпідряд Сервіс" в розділі місцезнаходження і реквізити сторін «Покупець» тією ж особою, від імені якої він зазначений (Пилипенко Володимиром Григоровичем)?
- Чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Криворіжпроммонтаж» у той час, яким датований наказ №0309-1 від 03.09.2012 року?
- Чи виконано підпис від імені директора ТОВ «Криворіжпроммонтаж» Пилипенка Володимира Григоровича на наказі №0309-01 від 03.09.2012 тією особою, від імені якої він зазначений (Пилипенко Володимиром Григоровичем)?
- Чи виконаний підпис у технічних паспортах «Погрузчик ковшовый универсальний ПКУ -А» інв. № 1040001 та інв. № 1040023, у розділі 1 «Общие сведения об изделии» графа «Заводской №» та розділі 5 «Сведения о рекламациях» директором ТОВ «Криворіжпроммонтаж» Пилипенко Володимиром Григоровичем?
- Чи виконаний підпис у формулярі «Установка бурильная шахтная УБШ-207» інв. № 1040021 у розділі «Сведения о ремонте изделия» директором ТОВ «Криворіжпроммонтаж» Пилипенко Володимиром Григоровичем?
- Чи виконаний підпис у формулярі «Машина погрузочная пневматическая МПП 3» інв. № 1040029 у розділі 2 «Общие сведения об изделии» в графі «Заводской №» та розділі 11 «Сведения о ремонте изделия» директором ТОВ «Криворіжпроммонтаж» Пилипенко Володимиром Григоровичем?
- Чи виконаний підпис у формулярах «Электровоз шахтный контактный 10КА 14КА» інв. №1040012 та № 1040027 у розділі 2 «Общие сведения об электровозе и его назначении» в графах «Заводской №» та розділі 18 «Сведения о капитальном ремонте электровоза» директором ТОВ «Криворіжпроммонтаж» Пилипенко Володимиром Григоровичем?
28.11.2016 року до канцелярії апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю з'явитись його представника Присяжнюка Д.В. в судове засідання у зв'язку із хворобою, яке задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, позивач не обмежений колом представництва при розгляді справи; по-друге, строк розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у відповідності до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку спливає 28.11.2016 року, що унеможливлює задоволення пред'явленного клопотання; із заявою про продовження строку вирішення спору позивач не звертався; окрім того, про необхідність надання додаткових доказів або пояснень по суті спору апелянтом у клопотанні не вказано.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Спецпідряд Сервіс" (постачальник) та ТОВ "Криворіжпроммонтаж" (покупець) укладений договір поставки №2/12 від 31.08.2012 року (надалі - договір), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання шахтне.
Відповідно до п. 1.2 договору загальна кількість товару (партії товару), його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одинці виміру товару вказуються сторонами у специфікаціях, які з моменту їх підписання та скріплення печатками сторін є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що умови здійснення поставки товару визначаються сторонами у кожній окремій специфікації, виходячи з можливостей постачальника та вимог покупця.
Згідно п. 4.6 договору оплата вартості товару виконується покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури постачальника. Порядок розрахунку за товар визначається сторонами у кожній окремій специфікації.
Договором оформлені фактичні правовідносини сторін в період з 23.03.2012 року щодо придбання покупцем обладнання шахтного, ремонт та відновлення якого до робочого стану здійснено за рахунок та силами покупця в період до дати підписання цього договору (п. 8.1 договору).
Строк дії договору починає свій перебіг у момент підписання та закінчується 31.12.2012 року, але в будь-якому разі до фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.2 договору).
Специфікацією №1 від 03.09.2012 року до договору №2/12 від 31.08.2012 року (надалі - специфікація №1) сторони узгодили поставку навантажувача ковшового шахтного НКШ (3шт.), електровозу шахтного контактного 14 КА (2шт.) та установки шахтної бурової УБШ-207 (1шт.) Загальна вартість товару становила 118 308 грн. (з ПДВ); умови поставки товару СРТ - склад покупця (м.Кривий Ріг, вул. Шостаковича, 12); строк поставки - 5днів з моменту підписання специфікації; порядок розрахунку - оплата здійснюється не пізніше 40днів після поставки.
В пункті 3.6 договору визначено, що датою передачі товару та моментом переходу права власності на товар від постачальника то покупця, є дата оформлення видаткових накладних.
Передача шахтного обладнання (навантажувача ковшового шахтного НКШ (3шт.), електровозу шахтного контактного 14 КА (2шт.) та установки шахтної бурової УБШ-207 (1шт.) оформлена складенням та підписанням відповідачем-1 та відповідачем-2 видаткових накладних №1692 від 03.09.2012 року та №1693 від 03.09.2012 року.
В подальшому між ТОВ "Криворіжпроммонтаж" (орендодавець) та ТОВ "Криворіжшахтобуд" (орендар) укладений договір оренди №112/12 від 01.10.2012 року, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування обладнання: навантажувач ковшовий шахтний НКШ - 2шт.; електровоз шахтний контактний 14КА - 2шт.; установка шахтна бурова УБШ - 207 - 1шт.; машина навантажувальна пневматична МПП-3 - 1шт.; вагонетка шахтна вантажна ВГ-4,5 А - 1шт.
Відповідно до Статуту ПАТ "Євраз Суха Балка" товариство є повним правонаступником майнових прав та обов'язків щодо всього майна, включаючи нерухоме майно, всі інші активи та пасиви ТОВ "Криворіжшахтобуд", що реорганізовулося шляхом приєднання з ПАТ «Євраз Суха Балка», у тому числі тих зобов'язань по відношенню до його кредиторів та боржників, які оспорюються сторонами.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору поставки №2/12 від 31.08.2012 року та специфікації №1 від 03.09.2012 року до цього договору, позивач посилається на ті обставини, що правовідносини з поставки товару за договором носять безтоварний характер; ПАТ "Євраз Суха Балка" є правонаступником прав та обов'язків ТОВ "Криворіжшахтобуд", яке виступало орендарем за договором оренди №112/12 від 01.10.2012 року, укладеним з ТОВ "Криворіжпроммонтаж"; додатковою угодою №5 від 01.10.2014 року вказаний договір був розірваний з 31.10.2014 року; у вересні 2015 року ТОВ "Криворіжпроммонтаж" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення неустойки за неповернення майна з строкового платного користування; під час судового розгляду позовних вимог зі стягнення неустойки в якості підтвердження правомірності набуття об'єктів оренди ТОВ "Криворіжпроммонтаж" було надано договір поставки №2/12 від 31.08.2012 року та специфікації №1 від 03.09.2012 року до договору.
Позивач вказує, що саме з цього моменту він дізнався про існування договору №2/12 від 31.08.2012 року, та стверджує, що наявні підстави вважати, що при його укладенні у осіб, які діяли від імені відповідачів, був намір на незаконне зменшення податкових зобов'язань ТОВ "Криворіжпроммонтаж" та отримання цим товариством права на формування податкового кредиту, що суперечить інтересам держави та суспільства. В свою чергу, встановлення факту недійсності такого договору безпосередньо впливає на права та обов'язки і відповідальність ПАТ "Євраз Суха Балка". При цьому посилається на ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст.1 Господарського процесуального кодексу України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право.
Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичної особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засада; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин Цивільний кодекс України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за ст. 204 Цивільного кодексу України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності. Згідно з ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
З метою забезпечення позивачу доступу до правосуддя, місцевим господарським судом розглянуто по суті позовні вимоги про визнання недійсними договору поставки №2/12 від 31.08.2012 року та специфікації №1 від 03.09.2012 року до договору поставки №2/12 від 31.08.2012 року, укладених між ТОВ "Криворіжпроммонтаж" та ТОВ "Спецпідряд Сервіс".
Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулась, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 04.11.2015 року у справі №922/3131/14 (№3-669гс15), від 21.10.2015 року у справі №922/4316/14 (№3-370гс15).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення його права та охоронюваного законом інтересу договором поставки №2/12 від 31.08.2012 року та специфікацією №1 від 03.09.2012 року до цього договору та місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.
Клопотання позивача щодо призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки, як правильно зазначив місцевий господарський суд, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, тоді як необхідність у проведенні експертизи в даному випадку відсутня.
Стосовно ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2013 року в кримінальній справі №202/36643/13-к слід зазначити, що відомості, зазначені у ній беззаперечно не доводять тих обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.07.2013 року було внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідряд Сервіс" м. Одеса на підставі ухвали господарського суду Одеської області у справі №916/1008/13 від 02.07.2013 року про банкрутство ТОВ "Спецпідряд Сервіс" м. Одеса. Таким чином, на момент порушення провадження у справі №904/4180/16 діяльність суб'єкта господарювання (відповідача 2), до якого пред'явлений позов, була припинена, що є підставою для припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Спецпідряд Сервіс" за п. 6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 року у справі №904/4180/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Подобєд
(Повний текст постанови складено 02.12.2016 року).