23 листопада 2016 року м. Київ К/800/22815/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М.(доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУ МВС в Донецькій області) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою позивача на судові рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року,
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС в Донецькій області від 18 лютого 2016 року № 13о/с в частині звільнення його з органів внутрішніх справ, поновити на посаді, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року, залишеною без змін Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року, позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує на те, що подати заяву про розгляд справи за його відсутності було неможливим, тому що визнано обов'язкову участь в судове засідання. Причини неприбуття до суду були поважними, зокрема відсутність постійного транспортного сполучення та значна відстань до обласного центру, а подання до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції підтверджує зацікавленість у розгляді справи.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Відповідно до положень, викладених у пункті 4 частини першої статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє чи судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним причин неприбуття.
Аналогічне положення наведене у частині третій статті 128 КАС України, згідно якого уразі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Виходячи зі змісту зазначених норм, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду слід враховувати:
чи належним чином та у строк, установлений цим Кодексом, отримав позивач повідомлення або виклик до суду;
чи з поважних причин позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи в судове засідання;
чи відсутнє повідомлення від позивача про причини неприбуття.
Згідно фактичних обставин, встановлених судами, ухвалою судді від 6 травня 2016 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ГУ МВС в Донецькій області про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, визначено обов'язку явку в судове засідання позивача, представника відповідача та призначено розгляд справи на 18 травня 2016 року 11 год. 30 хв. Про час та місце розгляду справи ОСОБА_4 повідомлено належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повістки. Проте, у визначений час він в судове засідання не прибув, надіслав клопотання про зупинення провадження у справі для необхідності зібрання доказів.
Наступне судове засідання призначено на 16 червня 2016 року 14 годину в режимі відео конференції, про що повідомлено позивача належним чином Втім ОСОБА_4 до суду повторно не прибув, заявивши клопотання про зупинення провадження у справі для залучення третіх осіб.
Розгляд справи в черговий раз призначено на 10 годину 24 червня 2016 року. 17 червня 2016 року позивачем заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції в Михайлівському районному суді Запорізької області. Ухвалою 21 червня 2016 року в задоволенні клопотання відмовлено. В призначений час, тобто 24 червня 2016 року о 10 годині, ОСОБА_4 до суду не з'явився.
Жодного разу від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначених обставин та норм процесуального права, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторним не прибуттям в судове засідання позивача без поважних причин.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права. Зокрема, порядок вручення судових повісток визначається статтею 35 КАС України. Згідно з частиною третьою цієї норми повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадків, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлені скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Як свідчать матеріали справи позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Коли справу було призначено на 18 травня 2016 року, то повітку ним отримано 14 травня. Про розгляд справи, призначений на 16 червня 2016 року, повідомлено 24 травня. 17 червня 2016 року на електронну адресу ОСОБА_4 надійшло повідомлення про призначення справи до розгляду на 24 червня 2016 року. Отже судом дотримані вимоги статті 35 КАС України.
За правилами пункту 4 частини першої статті 128 КАС України, суд відкладає розгляд справи в разі, якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула. Проте, повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин не перешкоджає у прийнятті рішення про залишення позовної заяви без розгляду. Лише у випадку, коли від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та який не з'явився в судове засідання, то суд позбавлений права залишати позовну заяву без розгляду.
Подання клопотань до початку розгляду справи, в тому числі щодо зупинення провадження у справі з метою залучення третіх осіб, зібрання доказів, не свідчать про поважність причин, які б перешкоджали прибуттю до суду.
Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відео конференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніше як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання (частина третя статті122 - 1 КАС України). Згідно фактичних обставин, встановлених судами, клопотання ОСОБА_4 про проведення судового засідання в режимі відео конференції до суду надійшло 21 червня 2016 року, в той час коли слухання у справі призначено на 26 червня 2016 року, тому суд обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а судові рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман