"08" листопада 2016 р. м. Київ К/800/42553/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2015 р.
у справі № 820/2388/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, Східна ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2015 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2015 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Основ'янською ОДПІ м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФОП ОСОБА_4 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період з 01.06.2009 року по 30.06.2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 210224,0 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за червень 2012 року, за результатами якої складено акт № 626/20-38-17-02-09/НОМЕР_1 від 03.03.2014 року.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228, а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 р. на суму 197901 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2012 р. на 158342 грн., в т.ч.: за 2010 р. - на суму 157787 грн., за 2011 р. - на суму 555 грн., що в свою чергу призвело до збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) та за даними перевірки складає 147790 грн.
На підставі наведених висновків акта перевірки Основ'янською ОДПІ м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001021702 від 28.04.2014 р.
Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, подав до Головного управління Міндоходів у Харківській області скаргу про його скасування.
За результати розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Харківській області винесено Рішення про результати розгляду скарги від 31.07.2014 року № 5027/Л/20-40-10-04-17, яким задоволено скаргу позивача та скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова № 0001021702 від 28.04.2014 р. та зобов'язано Основ'янську ОДПІ м. Харкова прийняти податкове повідомлення - рішення форми "В3" про відмову ФОП ОСОБА_4 у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зв'язку з тим, що платник в уточнюючих розрахунках (вх. від 25.02.2013 №9009325510, від 04.03.013 №9010805025) відмовився від бюджетного відшкодування за червень 2012 року у сумі 210 224 грн.
19.09.2014 року на виконання рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги № 5027/Л/20-40-10-04-17 від 31.07.2014 р. Основ'янською ОДПІ м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення форми "В3" № 0002251702 від 19.09.2014 р., яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 210 224 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач уточнюючими розрахунками змінив значення рядків 23.1 та 23.2, що є по своїй суті уточненням показників податкової декларації, а тому сума бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року у сумі 210224 грн. не є задекларованою позивачем.
Колегія суддів не може повністю погодитися з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до п.200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.200.7 та п.200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 розділу 4 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року (в редакції чинній на момент подання уточнюючих розрахунків) (далі - Порядок №1492) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У відповідності до п.8 Порядку № 1492 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року від 18.07.2012 р. задекларував залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 210224,0 грн.
Згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року від 24.07.2012 р. платником перенесена сума від'ємного значення ПДВ у розмірі 210224,00 грн. до рядка 23.1 декларації - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.
В уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань до податкової декларації за червень 2012 року, наданих позивачем до податкової інспекції від 25.02.2013 р. та від 04.03.2013 р., задекларована сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, яка складає 3323 грн., а у рядках 23.1 вказаних уточнюючих розрахунків від 25.02.2013 р. та від 04.03.2013 р. суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, не зазначено.
З огляду на вищевказані обставини, судам попередніх інстанцій, для правильного вирішення справи, необхідно надати належну правову оцінку доводам позивача, що уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2012 року від 24.07.2012 р. перенесена сума від'ємного значення ПДВ у розмірі 210224,00 грн. до рядка 23.1 декларації, відтак для подальшого уточнення вказаного рядка не було підстав, а тому уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ № 900932550 від 25.02.2013 року та № 9010805025 від 04.03.2013 року до декларації з ПДВ подані помилково та не відповідають вимогам законодавства за формою і змістом.
Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2015 р. скасувати.
3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
Т.М. Шипуліна