01 грудня 2016 р. Справа № 876/8390/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у адміністративній справі №803/1316/16 за позовом Приватного підприємства «Європацукор» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ПП «Європацукор» звернулося з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000871303 від 16.08.2016 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №000871303 від 16 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій на суму 20799,17 грн. (двадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 17 копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, у якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з невірним застосуванням норм матеріального права. Зокрема посилається на те, що в ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому правомірно застосовано штрафні санкції передбачені ст. 120-1 Податкового кодексу України, а відсутність правового механізму притягнення до відповідальності за правопорушення не може свідчити про відсутність правопорушення. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.07.2016 року Володимир-Волинською ОДПІ проведено камеральну перевірку ПП «Європацукор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2015 року по 30.06.2016 року, за результатами якої складено акт від 26.07.2016 року № 144/0303/31979894 «Про результати камеральної перевірки ПП «Європацукор» з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних за 2015 рік та 6 місяців 2016 року».
В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Актом перевірки встановлено порушення ПП «Європацукор» термінів реєстрації податкових накладних за листопад 2015 року на суму ПДВ 207991,67 грн. до 15 календарних днів та за квітень 2016 року на суму ПДВ 238,04 грн. від 16 до 30 календарних днів.
Володимир-Волинською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 року № 000871303, яким до позивача застосовано штраф згідно з статтею 120-1 ПК України в розмірі 10 відсотків в сумі 20 799,17 грн. та в розмірі 20 відсотків в сумі 47,61 грн.
Розрахунок суми штрафу та кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені в акті перевірки від 26.07.2016 року № 144/0303/31979894 та в розрахунку до податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що оскільки позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2015 року, тому не може бути притягнутий до відповідальності за статтею 120-1 ПК України в 2016 році, відповідно до якої, станом на момент вчинення порушення позивачем (листопад 2015 року), порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені статтею 120-1 ПК України не існувало.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугувало наступне. Позивачем податкова накладна від 02.11.2015 року № 4 зареєстрована 19.11.2015 року з кількістю днів затримки 2, податкова накладна від 04.11.2015 року №20 зареєстрована 24.11.2015 року з кількістю днів затримки 5, податкова накладна від 04.11.2015 року № 11 зареєстрована 20.11.2015 року з кількістю днів затримки 1, податкова накладна від 11.11.2015 року № 699 зареєстрована 07.12.2015 року з кількістю днів затримки 11, податкова накладна від 11.11.2015 року №45 зареєстрована 27.11.2015 року з кількістю днів затримки 1 та податкова накладна від 06.04.2016 року №1 зареєстрована 12.05.2016 року з кількістю днів затримки 21.
Загальна сума ПДВ по вищевказаних податкових накладних за листопад 2015 року складає 207 991,67 грн. та за квітень 2016 року - 238,04 грн.
Відповідно до розрахунку, штраф до 15 календарних днів затримки реєстрації податкових накладних по сумі ПДВ 207991,67 грн. в розмірі 10 відсотків становить 20 799,17 грн. та від 16 до 30 календарних днів затримки реєстрації податкових накладних по сумі ПДВ 238,04 грн. в розмірі 20 відсотків становить 47,61 грн.
Проте, з висновком податкового органу в частині застосування штрафних санкцій на суму 20 799,17 грн., суд першої інстанції вірно не погодився з урахуванням наступних норм податкового законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції чинній до 01.01.2016 року) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Відповідно до п. 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 120 1.3 статті 120-1 ПК України).
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 375, Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII (який набрав чинності з 01.01.2016 року) пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України, а разом із ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику виключено.
Таким чином, як наслідок, органи Державної фіскальної служби України, починаючи з 01.01.2016 року мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені статтею 120-1 ПК України не регулюючись порядком, затвердженим Міністерством фінансів України.
Згідно з положеннями статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України рішенням у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-рп/99 зазначив, що у статті 58 Конституції України закріплено один із загальновизнаних принципів права - принцип негайної дії норми права у часі, тобто вона є нормою-принципом. Обсяг дії норми-принципу порівняно із звичайною нормою набагато ширший, оскільки вона не регулює конкретні суспільні відносини, а встановлює загальне, основоположне правило для всіх чи певного кола правовідносин. Частина перша статті 58 Конституції України встановлює принцип дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який має застосовуватися щодо будь-яких законів чи інших нормативно-правових актів. Дія зазначеного принципу обмежена лише випадками, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Інших обмежень стаття 58 Конституції України не передбачає.
Таким чином, даний конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно - правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативно - правових актів є загальним принципом права. Проте,надання зворотної дії в часі таким нормативно - правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно - правовому акті.
Наведене спростовує доводи апелянта про щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності на підставі ст. 120-1 Податкового кодексу України до набрання чинності внесених змін до даної статті цього кодексу.
З наведеного слідує, що на момент порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних у листопаді 2015 році повинна застосовуватися стаття 120-1 ПК України в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення, тому контролюючий орган міг застосувати штрафні санкції передбачені статтею 120-1 ПК України (до 01.01.2016 року) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Станом на момент вчинення порушення позивачем (листопад 2015 року), порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені статтею 120-1 ПК України не існувало.
При цьому суд зазначає, що відсутність правового механізму притягнення до відповідальності за правопорушення розцінюється як невизнання законом правопорушення як такого.
Таким чином, оскільки позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2015 року, він не може бути притягнутий до відповідальності за статтею 120-1 ПК України в 2016 році.
Крім цього, податкове законодавство України ґрунтується на принципах, визначених в ст. 4 ПК України, зокрема на принципі стабільності. Відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач не довів правомірності податкового повідомлення-рішення №000871303 від 16 серпня 2016 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 20 799,17 грн. (20 846,78 грн. - 47,61 грн. = 20 799, 17 грн.) за період листопад-грудень 2015 року згідно з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо застосування штрафу в розмірі 20 відсотків за затримку реєстрації податкової накладної за квітень 2016 року від 16 до 30 календарних днів у сумі 47,61 грн. (20 846,78 грн. - 20 799,17 грн. = 47,61 грн.), то він відповідачем застосований правомірно, згідно з вимогами статті 120-1 ПК України, оскільки з 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII, яким були внесені зміни до статті 120-1 ПК України та визначено механізм притягнення платників податків до відповідальності за такі порушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у адміністративній справі №803/1316/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
ОСОБА_3
Повний текст ухвали складено 02.12.2016р.