Справа: № 758/9443/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Богінкевич С.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
29 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з мотивів порушення норм процесуального права та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви шляхом подачі відповідного документа про сплату судового збору.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача, які полягають в нездійсненні призначення позивачу пільгової пенсії за Списком №1, зобов'язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пакету документів, поданого з заявою про призначення пенсії від 24 листопада 2015 року, та виплачувати її, починаючи з 24 листопада 2015 року.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 08 серпня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Зазначено недоліками позовної заяви невикладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити виплати саме у період з 24 листопада 2015 року, зважаючи на ту обставину, що згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк з моменту, коли особа дізналась про порушення свого права, а також неприйняття судом посилання ОСОБА_2 на відсутність коштів, як підставу для звільнення його від сплати судового збору, оскільки жодного належного доказу у підтвердження цих обставин до матеріалів заяви не додано. Надано позивачеві строк 5 днів для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який обраховується з дня отримання позивачем ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача 06 жовтня 2016 року отримана вищазазначена ухвала.
У встановлений судом строк позивач, з метою усунення недоліків позовної заяви, надіслав до суду заяву про усунення недоліків, в якій надав обґрунтування вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплати саме у період з 24 листопада 2015 року та надав квитанцію про сплату №235114 від 11 жовтня 2016 року на суму 551,20 грн., в якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов висновку, що наданий позивачем документ не може бути прийнятий судом як належний доказ сплати судового збору, оскільки подана квитанція №235114 не містить жодного підпису працівника банку, а також печатки банку. Інших доказів у підтвердження цих обставин до матеріалів позовної заяви не додано.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
В силу вимог ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху, зокрема, у зв'язку з несплатою судового збору.
На усунення зазначеного недоліку позивачем подано до суду квитанцію про сплату №235114 від 11 жовтня 2016 року на суму 551,20 грн. на підтвердження сплати судового збору за подання до Подільського районного суду м.Києва адміністративного позову.
У зв'язку з відсутністю на поданій позивачем квитанції про сплату №235114 від 11 жовтня 2016 року підпису працівника банку, а також печатки банку, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий документ не є належним доказом сплати судового збору, а отже позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_2
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
З аналізу наведеної норми вбачається обов'язок позивача подати документ про сплату судового збору.
Разом з тим, документом є матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді відповідну інформацію та має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.
Процесуальним законодавством України не визначено обов'язку позивача подавати в якості документа про сплату судового збору виключно квитанції або інші документи, які підтверджують внесення готівки у відповідній платіжній системі та обов'язково мають містити, зокрема, підпис працівника банку, а також печатки банку, оскільки позивач має право сплатити судовий збір як через установу банку шляхом внесення готівкових коштів, так і шляхом здійснення безготівкового переказу.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України №174 від 01 червня 2011 року, що регулюють порядок переказу готівки та здійснення операцій з приймання готівки для зарахування на відповідний рахунок, тобто наведені судом першої інстанції норми стосуються здійснення сплати судового збору саме в готівковій формі.
Дослідивши подану позивачем квитанцію про сплату №235114 від 11 жовтня 2016 року, колегією суддів встановлено, що позивачем сплату судового було здійснено шляхом безготівкової оплати з порталу http://court.gov.ua, про що наявна відмітка на вказаному документі. Відсутність на автоматично сформованій квитанції підпису працівника банку та печатки банку не є підставою для визнання судом наданого позивачем доказу сплати судового збору неналежним. Подана позивачем квитанція про сплату №235114 від 11 жовтня 2016 року на суму 551,20 грн. містить необхідні реквізити, зокрема, найменування отримувача (УДКСУ у Подільському районі), ЄДРПОУ (37975298), номер рахунку (31213206700008), МФО (820019), призначення платежу (*;НОМЕР_1;судовий збір, за позовом ОСОБА_2, Подільський районний суд м.Києва), банк платника (АТ «Ощадбанк», МФО 300465), що відповідає реквізитам для перерахування судового збору.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі або про прийняття скарги (заяви) до провадження. Повернення позовної заяви з формальних підстав порушує принцип доступу до правосуддя, закладений в Конституції України, КАС України.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, що свідчить про те, що законодавцем обов'язок щодо перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладено на суд, а надання позивачам можливості онлайн сплати судового збору не зобов'язує останніх отримувати підтвердження такої сплати з відповідними реквізитами (підписом та печаткою), що передбачені для платіжних документів при сплаті готівковими коштами.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивачем у визначений судом строк усунуто недоліки позовної заяви, подано до суду документ про сплату судового збору, а тому оскаржувана ухвала Подільського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2016 року прийнята всупереч вимогам КАС України, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала Подільського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2016 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2016 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2016 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.