Справа 712/9943/16-а
02 грудня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону, що набрали чинності з 01.09.2015 року.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.
Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був оплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, тобто 1212,64 грн. (0,4 розміру мінімальної заробітної плати (535,92 грн.)*2*110%).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України та не додано документ про сплату судового збору, натомість зазначено про відсутність фінансування та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.
За змістом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», Вищий адміністративний суд України зауважив, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).
Аналіз законодавчого врегулювання даного питання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -
У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області строк тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого воно має право надати до Київського апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору.
У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя В.П. Мельничук