Ухвала від 01.12.2016 по справі 756/8478/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 756/8478/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Белоконна І. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Ладана Л. Є., представника відповідача Кривонос О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Служби безпеки України про захист пенсійних прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Служби безпеки України про зобов'язання фінансово-економічного управління СБ України надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві та надати позивачу довідку про грошове забезпечення станом на 01.05.2016 р., за посадою з якої звільнився позивач на пенсію; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та нарахувати пенсію позивачу з 01 грудня 2015 року на підставі довідки СБ України про грошове забезпечення за посадою, з якої звільнився позивач на пенсію.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262.

01.06.2016 р. позивач звернувся до СБ України з заявою про надання довідки про розмір грошового забезпечення за посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням збільшення станом на 01.05.2015 р. та надіслати цю довідку на адресу Пенсійного органу.

Листом від 23.06.2016 р. № 21/3/2-К-18/5 ФЕУ СБ України відповідач повідомив позивача, що останній раз правові підстави для повідомлення пенсійного органу про зміни у грошовому забезпеченні військовослужбовців відбулися 01.01.2008 року. Зважаючи на те, що умови виплати грошового забезпечення та розміри додаткових видів до теперішнього часу не змінювались, правові підстави для повідомлення Пенсійного фонду відсутні, чинним законодавством не передбачено надання довідок громадянам, які станом на запитуваний період не перебувають на військовій службі (а. с. 12).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 зазначеного Закону.

За цією нормою права підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що наказами Голови СБУ № 35/ДСК від 23.01.2008 р., року № 35/ДСК від 30.01.2012 р.; № 105/ДСК від 22.03.2013 р.; № 205/ДСК від 30.04.2014р.; № 15/ДСК від 17.01.2015 р. визначені граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців СБУ в межах асигнувань на поточний рік, рішень щодо зміни розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом, введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, накази не містять.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує, що всі накази, що досліджувались судом першої інстанції, збільшували розмір грошового забезпечення військовослужбовців та мали постійний характер протягом року.

З метою дотримання принципу офіційного з'ясування обставин, колегією суддів витребувано у Служби безпеки України для дослідження всі вищезазначені накази.

З досліджених наказів вбачається, що наказом СБ України від 23.01.2008 р. № 35/ДСК затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України.

Вказаний наказ прийнято на виконання, в тому числі, постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

З даного приводу колегія суддів зазначає, що пунктом 5 та 6 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади та інші види складових грошового забезпечення, у відповідних випадках.

Таким чином, Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів своє право визначати розміри посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення.

Зазначена Інструкція в частині встановлення посадових окладів працівникам СБ України містить бланкетні норми та відсилає до схем посадових окладів, визначених додатками постанови № 1294, а також містить розміри надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у розмірах, що відповідають додатку № 25 до постанови № 1294 та п. п. 5, 6 цієї постанови.

Також, Інструкцією упорядковуються розміри надбавок, що визначені іншими законами (наприклад, постанова КМ України «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» від 15.06.1994 р. № 414 тощо).

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вказаним наказом розміри та види грошового забезпечення не змінюються та не збільшуються.

З досліджених наказів № 35/ДСК від 30.01.2012 р. (втратив чинність), № 105/ДСК від 22.03.2013 р. (втратив чинність), № 205/ДСК від 30.04.2014 р. (втратив чинність), № 15/ДСК від 17.01.2015 р. колегією суддів вбачається, що їх прийнято на виконання Законів України «Про державний бюджет» на 2012, 2013, 2014, 2015 роки та постанови № 1294.

Вказаними наказами, крім врегулювання розмірів надбавок в межах граничного розміру, передбаченого постановою № 1294 (наказ № 35/ДСК від 30.01.2012 р.), визначено розміри премій.

Натомість, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, так само як і премії, встановлювались на 1 рік, виходячи з бюджетних асигнувань, передбачених законами України про державний бюджет на відповідний рік.

У постанові від 18.02.2014 р. ВС України у справі № 21-10а14 прийшов до висновку, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер. Виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2011 році.

До аналогічного висновку колегія суддів приходить і у даній справі.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Служби безпеки України про захист пенсійних прав залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя О. А. Губська

(Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.

Попередній документ
63131677
Наступний документ
63131679
Інформація про рішення:
№ рішення: 63131678
№ справи: 756/8478/16-а
Дата рішення: 01.12.2016
Дата публікації: 06.12.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл