Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
30 листопада 2016 року справа №805/2636/16-а
84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.
секретар Челахова О.О.
за участю: позивача - не з'явився
представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 11.07.2016 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 805/2636/16-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» про стягнення заборгованості з рахунків платника податків у банках на суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 40256,64 грн., по земельному податку у сумі 14308,51 грн.,-
17 серпня 2016 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - позивач, податковий орган, податкова інспекція) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» (далі - відповідач, підприємство, платник податків) про стягнення заборгованості з рахунків платника податків у банках на суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 40256,64 грн., по земельному податку у сумі 14308,51 грн., на загальну суму боргу 54565,15 грн. (а.с.4-5).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року позов задоволений повністю, стягнуто з рахунків у банках обслуговуючих Приватне підприємство «Донбасс-Ремстрой» в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 40 256, 64 грн. та в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку у сумі 14 308,51 грн. (а.с.47-48).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, які мають значення для вирішення спору. Зазначає, що у зв'язку із проведенням антитерористичної операції він звільняється від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (а.с.67-69).
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, з клопотанням про особисту участь у справі не звертався.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наданих доповнень, просив скасувати рішення суду першої інстанції з підстав необґрунтованості та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих доповнень, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.
Позивач, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.
Приватне підприємство «Донбасс-Ремстрой» (код ЄДРПОУ 20324012, вул. 19-го Партз'їзду, 39-41, м. Краматорськ, Донецька область, 84301), зареєстроване у якості юридичної особи 20 квітня 1994 року, номер запису: 1 270 120 0000 001504, зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.6-9), перебуває на податковому обліку в Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується довідкою від 11 вересня 2014 року № 1405151400206 (а.с.10). Має відкриті рахунки в установах банків, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 24 червня 2016 року (а.с.11).
Відповідачем до податкового органу подана податкова звітність з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання з орендної плати та земельним податком, однак у встановлений податковим законодавством строк зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворився податковий борг.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення податковим органом податкового боргу, який створився внаслідок несплати самостійно визначеної суми грошового зобов'язання з орендної плати та земельного податку, що регулюється нормами Податкового кодексу України.
Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.
За вимогами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Пунктом 381 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
За приписами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Землекористувачі відповідно до пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За приписами статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є, зокрема, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
За вимогами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Тобто, несплачена сума узгодженого податкового зобов'язання набуває статусу податкового боргу платника податків, відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу приписів пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу податковим органом сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога форми «Ю» № 562-25 від 12 травня 2014 року (а.с.14).
Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкову вимогу відкликаною, визначений статтею 60 Податкового кодексу України.
При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
З інтегрованої картки платника вбачається, що за відповідачем значиться податковий борг з орендної плати з юридичних осіб з вересня 2014 року по січень 2015 року у сумі 23185,23 грн, було зараховано часткову сплату у сумі 375,13 грн та зменшено суму податкового боргу по пені у сумі 147,33 грн, отже сума сплати з орендної пати з юридичних осіб становить 22 957,43 грн. Також, по зазначеному коду нараховано пеню у сумі 17299,21грн.
Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб складається з пені, яка нарахована у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України та складає 14308,51 грн.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено існування податкового боргу, відповідачем не спростовано.
Щодо доводів апелянта, що на спірні правовідносини між ним та відповідачем стосовно сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою комунальної (державної) власності за вересень 2014 року - січень 2015 року розповсюджується дія податкової пільги, встановленої статтями 6,7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII , то він не заслуговує га увагу, оскільки предметом зазначеної справи є стягнення коштів податкового боргу платника податків, за узгодженими грошовими зобов'язаннями, а не оскарження податкової вимоги, яка на теперішній час не є скасованою.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення податкового боргу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №805/2636/16-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 805/2636/16-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» про стягнення заборгованості з рахунків платника податків у банках на суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 40256,64 грн., по земельному податку у сумі 14308,51 грн. - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 листопада 2016 року. Повний текст ухвали буде складений та підписаний у нарадчій кімнаті 02 грудня 2016 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
ОСОБА_3