Ухвала від 25.10.2016 по справі 569/13637/16-к

УХВАЛА

Справа № 569/13637/16-к

25 жовтня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю слідчого ОСОБА_3 ,

представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки “Peugeot” модель 107, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, який на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданий ВРЕВ ДАІ м. Рівне, належить ОСОБА_4 та позбавити можливості ОСОБА_7 розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання вказав, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180010006637 від 21.09.2016 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 21.09.2016 року до Рівненського ВП надійшло повідомлення ОСОБА_4 про те, що 19.08.2016 в нічну пору доби, невідома особа незаконно заволоділа належним їй автомобілем марки "Peugeot 107" який знаходився на автостоянці поблизу бцзнес - центру "Словацький", що знаходиться за адресою: м. Рівне вул. Словацького, 7.

21.09.2016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180010006637 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Доказами, що вказують на вчинення вказаного кримінального правопорушення є допит потерпілої ОСОБА_4 від 13.09.2016 року та додатковий допит потерпілої ОСОБА_4 від 22.10.2016 року відповідно до яких вона пояснила, що в листопаді місяці 2012 року вона придбала в автосалоні “Пежо” в м. Рівне собі автомобіль марки “Peugeot 107”, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , який зареєструвала на себе, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , та автомобілю було присвоєно д.н.з. НОМЕР_3 , що підтверджується вищевказаним свідоцтвом про реєстрацію ТЗ. 19.08.2016 року свій автомобіль марки “Peugeot 107”, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 залишила на автомобільній стоянці в АДРЕСА_1 та поїхала додому до своєї дочки, яка проживає по АДРЕСА_2 . Свою сумочку в якій знаходились ключі від вищевказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію вищевказаного автомобіля вона залишила на тумбочці в прихожій кімнаті будинку дочки. Наступного дня зранку дочка їй розповіла що вечором 19.08.2016 року біля 24 год. до неї додому приїздив її чоловік та самостійно заходив до будинку оскільки він має ключі від будинку, але вона не звернула на це уваги. 22.08.2016 року перебуваючи дома в дочки ОСОБА_4 виявила що з її сумочки зникли ключі від її автомобіля та свідоцтво про реєстрацію, про що вона повідомила дочку, після чого остання зателефонувала своєму чоловікові ОСОБА_8 та запитала в нього чи це він брав ключі та свідоцтво про реєстрацію на що останній відповів що це він їх взяв бо йому треба десь їхати, тому він взяв їх, а також взяв автомобіль ОСОБА_4 і сказав що наступного дня зранку поверне, але наступного дня автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ не повернув. Також ОСОБА_4 зазначила що ніякого дозволу ОСОБА_8 брати ключі від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, а також сам автомобіль вона не давала, а також не видавала йому ніякого доручення чи довіреності на право керування, розпоряджатись, продавати чи обмінювати свій автомобіль, а також не давала такої довіреності чи доручення будь-кому іншому.

Також з матеріалів кримінального провадження вбачається що 12.10.2016 року в м. Луцьк Волинської області нотаріусом ОСОБА_9 було посвідчено довіреність НВА 791016, яка зареєстрована в реєстрі за №467 про те що громадянка ОСОБА_4 уповноважує громадянина ОСОБА_10 , що зареєстрований в АДРЕСА_3 , безоплатно бути її представником в підприємствах, установах, організаціях при вирішенні питань, пов'язаних з продажем чи обміном належного їй автомобіля марки “Peugeot 107”, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . В подальшому 18.10.2016 року в м. Луцьк між громадянином ОСОБА_10 , який діяв на підставі доручення НВА 791016 від 12.10.2016 року та ПП “ДЕ-НА ПЛЮС” в особі директора ОСОБА_11 , було укладено договір комісії №175-10/2016 згідно якого останнє зобов'язується здійснити від свого імені продаж майна переданого на комісію. В подальшому згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу укладеного між ПП “ДЕ-НА ПЛЮС” та ОСОБА_7 остання придбала автомобіль марки “Peugeot 107”, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

В подальшому 19.10.2016 року під час постановки на облік вищевказаного автомобіля в Уманському сервісному центрі №7142 було встановлено що вказаний автомобіль перебуває в розшуку.

Також ОСОБА_4 зазначила, що такого громадянина, як ОСОБА_10 вона на даний час не знає, ніколи з чоловіком з такими анкетними даними знайома не була та не надавала йому будь-якої довіреності чи доручення на право розпоряджатись будь-яким чином, а зокрема продажем, вищевказаними її автомобілем, а зокрема довіреності НВА 791016 від 12.10.2016 року, а на пред'явленій їй копії довіреності НВА 791016 від 12.10.2016 року в графі “підпис” стоїть не її особистий підпис, тобто вона вказану довіреність не підписувала.

У зв'язку з викладеним, виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль марки “Peugeot 107”, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 , оскільки вказаний транспортний засіб є предметом кримінального правопорушення, тобто вказане майно відповідає критеріям ст. 167 КПК України, а саме виникла необхідність у забороні розпоряджатись вказаним майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном застосовується у випадках, коли її незастосування може привести до зникнення, втрати, пошкодження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню (ч.4 ст. 170 КПК України).

Об'єктом злочину, передбаченого ст. 289 КК України є відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху механічного транспорту. Додатковим обов'язковим об'єктом виступають відносини власності на транспортний засіб, що виникають між власником і не власниками та інші речові відносини між володільцем обмеженого речового права на транспортний засіб.

Таким чином є достатні підстави вважати, що вказаний автомобіль, а саме марки “Peugeot” модель 107, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, є об'єктом посягання зазначеного кримінального правопорушення та являється предметом правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України, тобто одержаний злочинним шляхом у результаті вчинення суспільно небезпечного діяння, що визнається злочином.

З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке є об'єктом кримінально-протиправних дій, з метою позбавлення невстановлених осіб можливості використовувати вказане майно, розпоряджатись ним будь-яким чином, оскільки не застосування вказаних заходів може привести до зникнення, втрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий слідчого відділу Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту на автомобіль марки “Peugeot”.

Заслухавши слідчого, адвоката, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.4 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За таких обставин, враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з можливістю користуватися і розпоряджатися вказаним майном може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016180010006637 від 21 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту та задоволення клопотання.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на автомобіль, марки “Peugeot” модель 107, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, який на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданий ВРЕВ ДАІ м. Рівне, належить ОСОБА_4 із забороною ОСОБА_7 розпоряджатися та користуватися вказаним транспортним засобом до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Попередній документ
63110177
Наступний документ
63110179
Інформація про рішення:
№ рішення: 63110178
№ справи: 569/13637/16-к
Дата рішення: 25.10.2016
Дата публікації: 15.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом