Справа № 500/4394/16-ц
Провадження № 2/500/2574/16
30 листопада 2016 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Грубіян Л.І.,
при секретарі: Івановій Л.П.,
За участю представника позивача ОСОБА_1;
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності , -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, а саме 4/9 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Згодом позивач ОСОБА_3 надав суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 3/11 частини вказаного вище житлового будинку з надвірними спорудами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 , однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкове майно , оскільки житловий будинок не зданий в експлуатацію.
Також до суду з зустрічним позовом звернулась ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на 5/9 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Згодом ОСОБА_4 надала суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить визнати за нею право власності на 8/11 частин вказаного вище житлового будинку з надвірними спорудами.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні ОСОБА_5 вимоги підтримав, та просив їх задовольнити. Також не заперечував проти задоволення уточненого зустрічного позову наданого ОСОБА_4
Представник відповідача в судовому засіданні уточнений позов ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно визнав. Також наполягав на задоволенні уточненого зустрічного позову наданого ОСОБА_4
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 - батько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області актовий запис №996 від 24.06.20015 року серія НОМЕР_1. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з 3/11 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1,
Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 11.07.2016 року, ОСОБА_5 заповіту не залишив.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який, постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив відмову від неї.
Згідно відомостей будинкової книги будинку АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_5 спільно з ним проживав син померлого - ОСОБА_3
Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом оскільки будинок не зданий в експлуатацію.
Рішенням народного суду м. Ізмаїла Одеської області від 23.01.1979 року вказаний житловий будинок з надвірними спорудами був поділений та за ОСОБА_4 було визнано право власності на 8/11 частин будинку, за ОСОБА_5 - 3/11 частини житлового будинку.
Згідно технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 був збудований у 1978 році, а господарські будівлі та надвірні споруди - в період з 1966 року по 1985 рік.
Згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна від 24.05.2011 року № 127, не належать до самочинного будівництва, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові , дачні будинки , господарські ( присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 року.
Отже , відповідно до діючого на теперішній час законодавства, будинки, які побудовані до 1992 року не підлягають введенню в експлуатацію, не належать до самочинного будівництва і документом, який підтверджує відповідність його будівельним нормам, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом
Приймаючи до уваги, що іншої форми захисту прав на спадкове майно, окрім визнання права власності на нього, позивач не має, а також ту обставину, що відповідач безумовно визнав позов і його визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню .
Керуючись ст.ст.10, 11, 61, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 3/11 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 8/11 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Л.І.Грубіян