Рішення від 12.05.2009 по справі 20/115/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09 Справа № 20/115/09

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Венбест”, м.Київ, в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Венбест” (69002, м.Запоріжжя, вул.Горького, 115)

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми 1 024 грн.,

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -Дибко В.І. (довіреність №280 від 11.03.2009р.);

Від відповідача -не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованості по договору №041-ОП на централізовану охорону об'єкту від 29.05.2006р. в розмірі 1024 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/115/09, судове засідання призначено на 12.05.2009р.

У судовому засіданні 12.05.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просить задовольнити позов на підставі ст.ст.525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.193 ГК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала про призначення справи до розгляду направлялася на адресу відповідача, вказану позовній заяві та довідці державного реєстратора, і була одержана особисто відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення №5505208.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у відсутність відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2006р. між ТОВ “Венбест” в особі Запорізької філії (Охорона, позивач у справі) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Клієнт, відповідач) укладено договір №041-ОП на централізовану охорону об'єкта, відповідно до умов якого позивач прийняв під охорону об'єкт відповідача, визначений в Додатку №1 до договору.

У пункті 8.1 встановлено, що договір укладається строком на один рік і залишається в силі на тих же умовах і на той же строк, якщо за один місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не вимагатиме його припинення або переукладення.

Відповідно до п.1.3 договору сума вартості послуг визначається на основі розрахунку, викладеному в Додатку №2. Згідно з п.1 цього Додатку вартість послуг за один місяць з ПДВ становить 420 грн.

Відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за послуги охорони шляхом передплати щомісячно в термін 5-ти банківських днів кожного поточного місяця, згідно з рахунком-фактурою (п.3.10).

Матеріали справи свідчать, що сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0003049, №ОУ-0003452 за вересень та жовтень 2008р. на суму 420 грн. кожний. 17.11.2008р. відповідач звернулася до позивача з заявою про призупинення дії договору у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, а також гарантувала до 01.12.2008р. погашення заборгованості. 30.11.2008р. сторонами було підписано акт здачі-приймання робіт №ОУ-0003860 за листопад 2008р. на суму 224 грн.

Позивачем для оплати послуг, наданих за період вересень-листопад 2008р., було виставлено відповідні рахунки-фактури №СФ-0003060 від 01.09.2008р. на суму 420 грн., №СФ-0003472 від 01.10.2008р. на суму 420 грн. та №СФ-0003901 від 01.11.2008р. на суму 224 грн.

Стонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р., згідно з яким відповідач визнав наявну у нього заборгованість перед позивачем за надані послуги охорони в сумі 1024 грн. Відповідачу була пред'явлена претензія вих.№5 від 01.02.2009р. з вимогою погасити наявну заборгованість за вказаний період в сумі 1024 грн., що була вручена 04.02.2009р.

31.03.2009р. позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми основного боргу, за яким порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України , ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому до спірних відносин слід застосовувати положення глави 63 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт належного виконання позивачем зобов'язань з надання послуг вартістю в заявленому розмірі підтверджується належними доказами, оригінали яких оглянуті судом.

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу за надані послуги не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь позивача суми 1 024 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст.44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 в Запорізькій філії АКБ “Імекс-Банк, МФО 313894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Венбест” (03062, м.Київ, пр.Перемоги, 90/1, код ЄДРПОУ 30310579) в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Венбест” (69002, м.Запоріжжя, вул.Горького, 115, п/р26009055899141 в Запорізькому РУ “Приватбанк”, МФО 313399) суму 1 024 грн. основного боргу, суму 102 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 15.06. 2009р.

Попередній документ
6309466
Наступний документ
6309468
Інформація про рішення:
№ рішення: 6309467
№ справи: 20/115/09
Дата рішення: 12.05.2009
Дата публікації: 28.07.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію