30 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/1356/16
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М. розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 8157,20 грн., -
Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 8157,20 грн.
29.11.2016 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи. Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до пп.164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.
Так, позивачем було проведено документальну позапланову перевірку відповідача з питань відображення в податковій декларації про майновий стан і доходи, доходів отриманих з інших джерел за період з 01.01.2012 року по 21.12.2012 року, результати якої відображено в Акті перевірки від 28.04.2016 року №689/17-01/НОМЕР_1 (а.с. 7-9).
Зокрема, на підставі відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів позивачем було встановлено отримання відповідачем у період з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. доходу внаслідок прийняття спадщини чи дарунку коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не членом сім'ї першого ступеня споріднення в сумі 103450,0 грн.
Відтак, під час проведення перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а саме: неподання декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, не декларування суми доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення в сумі 103450,0 грн. та не визначено податкові зобов'язання податку на доходи фізичних осіб з суми отриманого доходу в розмірі 5172,50 грн.
У відповідності до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Згідно до п. 174.3 ст. 174 ПК України Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
За наслідками проведеної перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2016 р. №0008391701, згідно якого відповідачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 6635,63 грн., у тому числі за податковими зобов'язанням в сумі 5172,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмір 1463,13 грн. (а.с. 10).
Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 11).
У відповідності до п. 129.1.2 ст. 129 ПК України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження платнику була нарахована пеня в сумі 1521,57 грн.
Згідно до пп. 59.1 статті 59 ПК України відповідачеві було надіслано податкову вимогу від 17.06.2016 року на суму податкового боргу (а.с. 12).
Відтак, у відповідача наявна сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 8157,20 грн., що підтверджується обліковою карткою платника (а.с.13)
Станом на час розгляду адміністративної справи борг відповідачем не сплачений.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
1.Позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 - задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) податковий борг в розмірі 8157,20 (вісім тисяч сто п'ятдесят сім гривень двадцять копійок) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Шешеня