28 листопада 2016 року Житомир Справа № 806/2394/16
Категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення 9038,05 грн.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 9038,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом УМВС України в Житомирській області від 5 листопада 2015 року №328 о/с його звільнено з органів внутрішніх справ України з 6 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів). Вислуга років на день звільнення складає 14 років 07 місяців 3 дні. Одноразова грошова допомога при звільненні позивачу була виплачена лише 25 грудня 2015 року, у той час як його було звільнено з органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року. На підставі зазначеного, просить стягнути на його користь компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 9038,05 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача до суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у порядку письмового провадження. Крім того, подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском ОСОБА_1 строку на звернення до суду із даним позовом та заперечення на адміністративний позов, у яких проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні (а.с. 17-22).
Суд, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу" зазначено, що положення частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ і був звільнений з 06 листопада 2015 року наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №328 о/с від 05.11.2015 року за п.64 "г" (через скорочення штатів).
На підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей позивачу було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу 25 грудня 2015 року.
Тобто, предметом позову у даній справі є дії відповідача щодо затримки у виплаті одноразової грошової допомоги при його звільненні з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.
ОСОБА_1 25 грудня 2015 року дізнався про те, що йому було виплачено одноразову грошову допомогу, тобто встановлений тримісячний строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом закінчився 25 березня 2016 року.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 11 листопада 2016 року, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Крім того, ОСОБА_1 у позовній заві не вказав причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та не просив визнати їх поважними.
Доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем у позовній заяві не наведено та до позовної заяви не додано.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними немає, а тому залишає адміністративний позов без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання представника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про залишення адміністративного позову без розгляду задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Черноліхов