04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" листопада 2016 р. Справа№ 927/848/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.
представників сторін:
позивача не з'явився
відповідача Полонська Ю.В.
третьої особи не з'явився
прокурор не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2016 (суддя Бобров Ю.М.) по справі №927/848/16
за позовом Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури
Чернігівської області в інтересах держави, в особі Крупичпільської
сільської ради Ічнянського району Чернігівської області
до Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Чернігівській області
про відшкодування збитків 35 176,09 грн, -
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2016 по справі №927/848/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" 35176,09 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування одержувачам: 10552,82 грн. до спеціального фонду Державного бюджет України; 7035,23 грн. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 17588,04 грн. до фонду охорони навколишнього природного середовища Крупичпільської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області. Стягнуто з Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" на користь Прокуратури Чернігівської області 1378,00 грн. - на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 апеляційну скаргу Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" прийнято до провадження та призначено до розгляду 28.11.2016.
14 листопада 2016 року від Крупичпільської сільської ради, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
28 листопада 2016 року від керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судове засідання 28.11.2016 з'явився представник відповідача.
Представники позивача, третьої особи та прокуратури в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги, що представники позивача, третьої особи та прокуратури повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача, третьої особи та прокуратури.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2016.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Згідно зі Статутом Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" підприємство створено з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів (п.1.2 Статуту), а основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, охорона лісів та захист лісонасаджень від незаконних порубів (п.п.2.2.6).
Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном згідно з чинним законодавством (п.п.3.5 Статуту).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у постійному користуванні ДП "Прилуцький лісгосп", на підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.09.2013 №397, знаходиться земельна ділянка площею 30,2752 га.
23 лютого 2015 року при обході лісового масиву вид. 26 кв.80, неподалік с. Крупичполе Ічнянського району, посадовим и особами ДП "Прилуцький лісгосп" виявлено незаконну порубку невстановленими особами 3 сироростучих дерев дуба звичайного, на підставі чого, складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства.
Крім того, про зазначене порушення 24.02.2016 відповідач заявою повідомив Ічнянське відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно зі ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів, відповідно до цього Кодексу.
Як зазначалося вище, одним з основних напрямків діяльності відповідача є охорона лісів і захист лісонасаджень від незаконних порубів.
Таким чином, обов'язки з забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів, в т.ч. і на відповідача у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач, в порушення норм ст.ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та п. 2.1. Статуту не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев.
При цьому, посилання апелянта на відсутність складених протоколів про адміністративне правопорушення стосовно працівників відповідача винних у допущенні незаконної порубки колегією суддів визнано безпідставними, оскільки не спростовує факту незаконної рубки дерев невстановленими особами на земельній ділянці лісового фонду, охорону та захист якої зобов'язаний був забезпечити відповідач, як постійний лісокористувач.
Відповідно до ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно з постановою старшого слідчого СВ Ічнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12016270120000101, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України.
Місцевим господарським судом встановлено, що держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області виконанорозрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного знесення дерев дуба невстановленими особами у кв.80 вид.26 Ічнянського лісництва ДП "Прилуцьке лісове господарство", виявленого 23.02.2016, неподалік с. Крупичполе Ічнянського району Чернігівської області по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (додаток № 1). Згідно з розрахунком загальна сума заподіяної шкоди, з урахуванням індексації, склала 35176,08 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню
При цьому, задовольняючи позовні, місцевий господарський суд вірно врахував вимоги Бюджетного кодексу України щодо розподілу стягнутої з відповідача шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, між державним та місцевими бюджетами.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" та скасування рішення Господарського суду міста Чернігівської області від 11.10.2016 по справі №927/848/16.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2016 по справі №927/848/16 без змін.
2.Матеріали справи №927/848/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Н.Ф. Калатай
С.А. Пашкіна