Справа № 640/7625/16-к
н/п 1-кс/640/8979/16
"30" листопада 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі адвоката - ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про передачу речового доказу на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні №12015220480002517 від 16.05.2015р., -
встановив:
21.11.2016 до Київського районного суду м. Харкова в порядку ст.174 КПК України надійшло клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про передачу речового доказу на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні №12015220480002517 від 16.05.2015р., у якій просила: Скасувати частково ухвалу від 12 серпня 2016 року про накладення арешту на майно; Зобов'язати слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_7 передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , автомобіль марки «Кіа Моhаvе», реєстраційний № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який належить їй на праві власності та зв'язку ключів від автомобіля «Кіа Моhаvе».
На обґрунтування клопотання заявниця, посилаючись на ст.ст. 170-174 КПК України зазначила наступне. На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2016 року накладено арешт на майно, вилучене 10.08.2016 року під час обшуку у ОСОБА_8 , а саме на автомобіль, вилучений 10.08.2016 року марки «Кіа Моhаvе», реєстраційний № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 .
Згідно постанови про визнання речовими доказами від 11.08.2016 року, вилучені під час обшуку речі, документи, гроші та автомобіль визнані речовими доказами.
Посилаючись на ст.ст.100, 159 ч.1, 170 ч.4, 236 ч.7 КПК України, заявниця вказала, що у даній кримінальній справі вона не є ані підозрюваною, ані обвинуваченою, не є особою, яка зазначена в ст.170 КПК України, відповідно правових підстав для арешту майна, яке належить мені немає, а тому вилучене майно має бути повернуто.
Зазначила, що вилучене вищевказане майно належать їй на праві власності. Автомобіль придбаний та зареєстрований на її ім'я 03.12.2013 року, не містить на собі слідів кримінального правопорушення, крім того, в даному автомобілі співробітниками слідчих органів вже був проведений обшук та всі необхідні речі були вилучені та визнані по кримінальному провадженню речовими доказами.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 та власник майна ОСОБА_4 доводи клопотання підтримали.
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_5 та слідчий в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_6 не заперечували проти часткового скасування арешту майна в частині надання ОСОБА_4 права користування автомобілем та передання його на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , при цьому подали письмову заяву, у якій вказали наступне.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015220480002517 від 16.05.2015, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, та за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.305 КК України.
12.08.2016 в рамках даного кримінального провадження за відповідним клопотанням слідчого, погодженим із прокурором, ухвалою слідчого судді у справі №640/7625/16-к, н/п 1-кс/640/6241/16, накладено арешт на автомобіль «Кіа Моhаvе», реєстр. № НОМЕР_1 .
На даний час дружиною підозрюваного ОСОБА_8 подано клопотання про скасування арешту із вищезазначеного майна.
Перелічене майно набуте в період 2015-2016 рр., тобто у період здійснення ОСОБА_8 діяльності, пов'язаної із незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин, особливо небезпечних наркотичних засобів, їх аналогів, на грошові кошти, отримані від зазначеної протиправної діяльності, та з метою приховання від можливої конфіскації оформлене на дружину підозрюваного.
Відповідно до ч.3 ст.307 КК України, встановлено відповідальність у вигляді позбавлення волі від дев'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказане майно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно накласти арешт з метою недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна підозрюваного, яке підлягає конфіскації.
Разом з тим, враховуючи життєві обставини дружини ОСОБА_8 , наявність малолітніх дітей, місце її проживання, сторона обвинувачення не заперечує проти часткового скасування арешту майна в частині надання ОСОБА_4 права користування автомобілем та передання вищевказаного транспортного засобу на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
Однак, проти повного скасування арешту із автомобілю «Кіа Моhаvе», реєстр. № НОМЕР_1 , сторона обвинувачення категорично заперечує.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, приходить до наступного.
В провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12015220480002517 від 16.05.2015р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 12.08.2016, крім іншого, накладено арешт на майно, вилучене 10.08.2016 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та під час обшуку в автомобілі марки «Kia Mohave», реєстр. № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 , у ОСОБА_8 , а саме: зв'язку ключів від автомобіля марки «KIA». Крім того, накладено арешт на автомобіль, вилучений 10.08.2016 під час проведення обшуку у ОСОБА_8 , а саме автомобіль марки «Kia Mohave», реєстр. № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , шляхом заборони його відчуження, продажу та керування, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження.
При тому ч. 3 ст. 170 КПК України передбачає, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримано за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Даних на підтвердження того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, чи він накладений необгрунтовано, слідчому судді не надано, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту з автомобіля марки «Кіа Моhаvе», реєстраційний № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 та зв'язки ключів від автомобіля «Кіа Моhаvе».
Разом з тим, враховуючи пояснення прокурора та слідчого у судовому засіданні про можливість скасування арешту майна в частині надання ОСОБА_4 права користування автомобілем та передання вищевказаного транспортного засобу на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт в частині надання ОСОБА_4 права користування автомобілем та передання вищевказаного транспортного засобу на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 94, 107, 131, 132, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про передачу речового доказу на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні №12015220480002517 від 16.05.2015р. - задовольнити частково.
Скасувати арешт в частині надання ОСОБА_4 права користування автомобілем марки «Кіа Моhаvе», реєстраційний № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 та зв'язки ключів від автомобіля «Кіа Моhаvе», накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова 12 серпня 2016 року у справі №640/7625/16-к, н/п 1-кс/640/6241/16, передавши вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
У задоволенні іншої частини клопотання ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1