Справа № 639/8789/16-ц
Провадження № 2/639/2685/16
30 листопада 2016 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Гаврилюк С.М.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
встановив :
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 07.11.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу.
В обґрунтування вимог представником позивача зазначено, що спірне нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 придбана в період перебування в шлюбі з відповідачем, тобто є спільною власністю подружжя та зареєстрована на праві власності за відповідачем. Позивач має підстави побоюватись, що відповідач може розпорядитися даною квартирою та відчужити її на користь інших осіб для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Суд, оглянувши документи, додані до заяви про забезпечення позову, що підтверджують сплату позивачем реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно вказаного спірного нерухомого майна на праві власності за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2005 року , вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов, серед іншого, забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду у разі відчуження зазначеного нерухомого майна, та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони на відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_3.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя- задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2005 року.
Копію ухвали направити для вконання до Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя С.М.Гаврилюк