Справа № 760/15970/16-ц
Провадження №2-5866/16
24 листопада 2016 року Солом'янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
при секретарі - Беро В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 20.09.2016 р. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16.09.2013 р. в сумі 4 952,81 грн., посилаючись на те, що між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту № 2002214347 від 16.09.2013 р., відповідно до умов якого Банк відкрив відповідачу кредитну лінію для проведення останньою операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості по кредиту не більше 3 000,00 грн. на строк до 30.09.2016 р. включно, зі сплатою процентів за користування Кредитом у розмірі 36% річних, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем, за який вони були нараховані, та в дату остаточного повернення Кредиту.
Відповідачем порушено порядок погашення Кредиту та сплати процентів, нарахованих за користування Кредитом, що свідчить про невиконання останньою умов Кредитного договору.
В зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 11.05.2016 р. у неї перед позивачем виникла заборгованість в сумі 4952,81 грн., з яких: 2156,33 грн. заборгованість за кредитом (основним боргом); 1310,87 грн. заборгованість за процентами; 426,23 грн. пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 1059,39 грн. пеня, нарахована на прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом).
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Представник позивача ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, враховуючи думку позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Так, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту № 2002214347 від 16.09.2013 р.
Згідно з умовами Кредитного договору позивачем було відкрито відповідачу кредитну лінію для проведення останньою операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості по кредиту не більше 3000,00 грн. на строк до 30.09.2016 р. включно (пункти 2.4, 2.6 статті 2 Кредитного договору).
Кредит надається позивачем згідно з пунктом 2.5 статті 2 Кредитного договору для оплати будь-яких операцій за картковим рахунком у разі недостатності власних грошових коштів позичальника на картковому рахунку для оплати відповідних операцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до пункту 2.7 статті 2, п.п. 6.4 статті 6 Кредитного договору, відповідач зобов'язався сплачувати щомісяця позивачу проценти за користування Кредитом у розмірі 36,00% річних, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем, за який вони були нараховані, та в дату остаточного повернення Кредиту.
Встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу кредитних коштів.
В свою чергу, ОСОБА_1 скористалась кредитними коштами та свої зобов'язання за кредитним договором від 16.09.2013 р. належним чином не виконала.
Згідно п. 6.2 ст. 6 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом за поточний місяць здійснюється Банком щомісячно в останній робочий день місяця виходячи з розміру процентної ставки, визначеної згідно з умовами договору, та в дату припинення дії кредитної лінії починаючи з дня, наступного за днем видачі кредиту по останній робочий день місяця (включно), а у місяці, в якому настане дата припинення дії кредитної лінії по відповідну дату (включно).
Згідно з п.п. 4.3.3 ст. 4 кредитного договору, банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у разі невиконання останнім будь-яких умов кредитного договору.
У зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором на адресу відповідача була надіслана претензія № 153-7/747 від 31.03.2015 року з вимогою про здійснення повного погашення заборгованості за кредитним договором.
Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без уваги.
Згідно з п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 кредитного договору у разі прострочення сплати заборгованості, зокрема за кредитом та/або процентами, зокрема за кредитом відповідач сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати погашення відповідної заборгованості у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 536 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.
Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, станом на 11.05.2016 р. становить в сумі 4952,81 грн., з яких: 2156,33 грн. заборгованість за кредитом (основним боргом); 1310,87 грн. заборгованість за процентами; 426,23 грн. пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 1059,39 грн. пеня, нарахована на прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом).
Наявність заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як встановлено вище, вимоги позивача про виконання кредитних зобов'язань в добровільному порядку відповідачем не виконані.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору від 16.09.2013 р. в сумі 4 952,81 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 4 952,81 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212 - 215, 223, 224-226, 228, 294 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 536, 530, 549-551, 610, 611, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за Кредитним договором від 16.09.2013 р. в сумі 4952,81 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 81 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.І. Кушнір