Справа № 739/1676/16-ц
Провадження № 2/739/407/16
(заочне)
"30" листопада 2016 р. м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря - Лукаш Н.Я.,
позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 (зазначена в позовній заяві за прізвищем чоловіка, отриманим після укладення шлюбу як ОСОБА_3М.) (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення на її користь аліментів на утримання їхньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є батьком її дитини, при цьому він проживає окремо та ухиляється від утримання дитини, оскільки матеріальної допомоги добровільно не надає, а згоди щодо участі відповідача в утриманні дитини вони не досягли.
У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити, при цьому пояснила, що їхня спільна дитина проживає разом з нею. Відповідач проживає окремо і допомоги на утримання дитини не надає, хоча має змогу надавати допомогу, оскільки працює та отримує заробітну плату. Проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не подав. Враховуючи позицію позивачки судом прийнято рішення про розгляд справи без участі відповідача з постановленням заочного рішення.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, позивачка та відповідач перебували у шлюбі з 20 жовтня 2012 року (а.с. 3). Вони є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4). Рішенням Прилуцього міськрайонного суду Чернігівської області від 26 серпня 2016 року, яке набрало законної сили 06 вересня 2016 року, шлюб позивачки та відповідача розірвано, позивачці відновлено дошлюбне прізвище «Іщенко» (а.с.17).
Згідно акту обстеження житлового-побутових умов від 28 листопада 2016 року позивачка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю донькою ОСОБА_4, при цьому відповідач разом з ними не проживає (а.с. 18).
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення коштів на утримання дитини (аліментів) за рішенням суду.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Оскільки відповідач проживає окремо від позивачки та їхньої спільної дитини і згоди між позивачкою та відповідачем щодо участі останнього в утриманні дитини не досягнуто, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на утримання їхньої дитини - ОСОБА_4
Згідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають значення.
Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, суд враховує відсутність відомостей про перебування на утриманні відповідача інших осіб, а також відсутність будь-яких даних про наявність у відповідача чи у їхньої спільної з позивачкою дитини захворювань, що потребували б додаткових витрат.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Відповідно позов підлягає задоволенню повністю. При цьому, на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 13 жовтня 2016 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання їхньої дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 13 жовтня 2016 року до 12 листопада 2016 року.
Стосовно судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме судового збору, суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача в дохід держави, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 180-184, 191 Сімейного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 80, 88, 209, 212-215, 224-226, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання їхньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 13 жовтня 2016 року до 12 листопада 2016 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку в десятиденний строк з дня винесення судом відповідної ухвали.
Особи, які брали участь у справі, можуть оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Суддя В.В. Чепурко