(про відмову в забезпеченні позову)
30 листопада 2016 року Житомир Справа № 806/2441/16
Категорія 6.2
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Сичова О.П. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинитит дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо порушення строків затвердження документації із землеустрою з правом передачі в оренду земельної ділянки площею 50,1796 га для ведення фермерського господарства на території Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області;
- зобов'язати головне управління Держгеокадастру в Житомирській області розглянути та затвердити проект землеустрою з правом передачі в оренду земельної ділянки площею 50,1796 га для ведення фермерського господарства на території Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області;
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 року відкрито провадження у даній справі.
30.11.2016 року до суду подано клопотання від позивача про забезпечення позову по адміністративній справі №806/2441/16, в якому просить винести ухвалу про забезпечення адміністративного позову, шляхом встановлення заборони головному управлінню Держгеокадастру в Житомирській області розглядати та затверджувати (погоджувати) документацію із землеустрою (проекти землеустрою) з правом передачі в оренду земельної ділянки площею 50,1796 га для ведення фермерського господарства на території Ставищенської сільської ради Брусилівського району відповідно до викопіювання з кадастрової карти (плану) та графічних матеріалів, на яких чітко зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Клопотання обґрунтоване наступним чином.
25 липня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про затвердження документації із землеустрою з правом передачі в оренду земельної ділянки площею 50,1796 га для ведення фермерського господарства на території Ставищенської сільської ради Брусилівського району.
На думку позивача, разом із вказаною заявою ним було подано усі передбачені законодавством документи, а отже відповідач був зобов'язаним протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про погодження проекту або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Водночас, позивач наголошує, що на теперішній час на його адресу не надходила відповідь від Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області стосовно погодження проекту землеустрою або про відмову у його погодженні.
Таким чином, на думку позивача, існує велика ймовірність надання дозволу для ведення фермерського господарства на зазначеній земельній ділянці іншій особі, що може заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача.
Суд, розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 та 4 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Також адміністративний позов, може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Положення ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Водночас, позивачем в обґрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин щодо необхідності забезпечення позову.
Посилання позивача на існування ймовірної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки прийняті відповідачем у подальшому рішення, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні передбачені ч. 1 ст. 117 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 117,118 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних судів, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Сичова